Амісульприд (AMISULPRIDE)

Зміст

Клас

  • Neuroscience-based Nomenclature: Антагоніст рецепторів дофаміну (D-An).
  • Атиповий антипсихотик (бензамід. Можливо стабілізатор дофаміну та частковий агоніст дофаміну).

Показання для застосування

(виділеним текстом схвалено FDA)

  • Лікування гострої та хронічної шизофренії за межами США, особливо в Європі.
  • Дистимія

Механізм дії

Як працює

  • Теоретично блокує пресинаптичні рецептори дофаміну 2 у низьких дозах.
  • Теоретично блокує постсинаптичні рецептори дофаміну 2 у високих дозах.
  • Може бути частковим агоністом рецепторів дофаміну 2. Це теоретично може зменшити вихід дофаміну, коли концентрація дофаміну висока, і збільшити вихід дофаміну, коли його концентрація низька.
  • Блокує рецептори дофаміну 3. Це може сприяти терапевтичній дії амісульприду.
  • На відміну від інших атипових антипсихотиків, амісульприд не має потужної дії на рецептори серотоніну 2А та серотоніну 1А.
  • Антагоніст рецепторів серотоніну 7 та рецепторів серотоніну 2B. Це може пояснювати антидепресивні властивості амісульприду. 

Коли починає діяти

  • Психотичні симптоми можуть зменшитися протягом 1 тижня, але може пройти кілька тижнів для повного впливу на поведінку, а також на когнітивні симптоми.
  • Рекомендується приймати не менше 4–6 тижнів перед визначенням ефективності препарату, але на практиці для деяких пацієнтів може знадобитися до 16–20 тижнів для досягнення терапевтичного ефекту та впливу на когнітивні симптоми. 

Якщо діє

  • Зменшує прояв позитивних симптомів шизофренії, але не усуває їх.
  • Може зменшити прояви негативних симптомів, а також агресивних, когнітивних та афективних симптомів при шизофренії.
  • Більшість хворих на шизофренію не досягають повної ремісії. Прояв симптомів скорочується приблизно на третину.
  • У 5–15% хворих на шизофренію спостерігається загальне поліпшення більше 50–60%, особливо при стабільному лікуванні більше одного року.
  • Такі пацієнти можуть бути соціально адаптованими, жити незалежно та підтримувати довгострокові відносини.
  • Продовжуйте лікування до досягнення плато покращення.
  • Після досягнення плато продовжуйте лікування мінімум рік після першого епізоду психозу.
  • Після другого та наступних епізодів психозу лікування може бути пожиттевим.
  • Навіть після першого епізоду психозу краще продовжувати лікування невизначений термін.  

Якщо не працює

  • Спробуйте один з інших атипових антипсихотичних препаратів першої лінії (рисперидон, оланзапін, кветіапін, зипразидон, паліперидон, арипіпразол, ілоперидон, азенапін, луразидон).
  • Якщо 2 або більше монотерапій антипсихотичними препаратами не спрацьовують, розгляньте можливість призначення клозапіну.
  • Деяким пацієнтам може знадобитися лікування типовим антипсихотичним препаратом.
  • Якщо жоден атиповий антипсихотик першої лінії не є ефективним, розгляньте можливість призначення більш високих доз, посилення вальпроатом або ламотриджином.
  • Подумайте про призначення іншого антипсихотичного препарату із меншою кількістю побічних ефектів або пизначте антипсихотичний препарат, який можна вводити за допомогою ін'єкцій депо.
  • Розгляньте можливість реабілітації та психотерапії (наприклад КПТ). 
  • Розгляньте можливість супутнього зловживання психоактивними речовинами.

Стратегії підсилення

  • Вальпроєва кислота (вальпроат, дивалпроекс, дивалпроекс ЕR). 
  • Аугментація амісульприда систематично не вивчалась. 
  • Інші антиконвульсанти, що стабілізують настрій (карбамазепін, окскарбазепін, ламотриджин).
  • Літій.
  • Бензодіазепіни

Додаткові обстеження

Перед призначенням атипового антипсихотика:

  • Хоча ризик діабету та дисліпідемії при застосуванні амісульприду систематично не вивчався, рекомендується проводити моніторинг, як і при призначенні всіх інших атипових антипсихотиків.

Перед початком терапії атиповими антипсіхотичними препаратами:

  • Зважуйте всіх пацієнтів та відстежуйте ІМТ під час лікування.
  • Зберіть особистий та сімейний анамнез діабету, ожиріння, дисліпідемії, гіпертонії та серцево-судинних захворювань.
  • Виміряйте окружність талії, артеріальний тиск, рівень глюкози в плазмі натще і ліпідний профіль натще.
  • Визначте, чи є у пацієнта надмірна вага (ІМТ 25,0–29,9); ожиріння (ІМТ> 30); переддіабет (глюкоза в плазмі натще 100–125 мг / дл); Діабет (глюкоза в плазмі натще> 126 мг / дл); гіпертонія (АТ> 140/90 мм рт.ст.); дисліпідемія (підвищення загального холестерину, холестерину ЛПНЩ та тригліцеридів або зниження рівня холестерину ЛПВЩ).
  • Лікуйте таких пацієнтів або направляйте їх на лікування, яке включає дієтотерапію та контроль ваги, консультації з фізичної активності та припинення паління.

Моніторинг після призначення атипового антипсихотика:

  • ІМТ щомісяця протягом 3 місяців, потім один раз на три місяці.
  • Моніторинг тригліцеридів натще щомісяця протягом декількох місяців у пацієнтів з високим ризиком метаболічних ускладнень та при початку або зміні антипсихотичних препаратів.
  • Артеріальний тиск, глюкоза плазми натще, ліпіди натще протягом 3 місяців, а потім щорічно, але раніше та частіше для пацієнтів із діабетом, які набрали> 5% від початкової ваги.
  • Лікуйте таких пацієнтів, або направляйте на лікування. Розглядайте можливість переходу на інший атиповий антипсихотичний засіб для пацієнтів, які страждають надмірною вагою, ожирінням, діабетом, гіпертонічою хворобою або дисліпідемією під час прийому атипового антипсихотичного препарату.
  • Навіть у пацієнтів, які не мають встановленого діабету, будьте пильні щодо рідкісного, але небезпечного для життя діабетичного кетоацидозу, який завжди потребує негайного лікування шляхом спостереження за швидким початком поліурії, полідипсії, втратою ваги, нудотою, блювотою, зневодненням, тахіпное, слабкістю і розладами свідомості.
  • У пацієнтів із низьким рівнем лейкопенії / нейтропенії в анамнезі, що індукується препаратом, слід проводити загальний аналіз крові протягом перших кількох місяців. Потрібно відмінити прийом препарату при перших ознаках зниження WBC (за відсутності інших факторів). 

Побічні реакції

Як препарат викликає побічні реакції

  • Блокуючи альфа-1 адренергічні рецептори може спричинити запаморочення, седацію та гіпотонію.
  • Блокуючи рецептори дофаміну 2 може спричинити экстрапірамідні побічні ефекти.
  • Механізм набору ваги та збільшення захворюваності на діабет та дисліпідемію при лікуванні атиповими  антипсихотичними препаратами невідомий.

Зважати на побічні реакції

  • Екстрапірамідні симптоми.
  • Галакторея, аменорея.
  • Атипові нейролептики можуть збільшити ризик розвитку діабету та дисліпідемії, хоча конкретні ризики, пов'язані з використанням амісульприду, невідомі.
  • Безсоння, седація, збудження, тривога.
  • Закрепи, збільшення ваги.
  • Рідкісна пізня дискінезія. 

Життєво небезпечні побічні реакції

  • Рідкісний злоякісний нейролептичний синдром.
  • Рідкісна пізня дискінезія (значно знижений ризик у порівнянні з типовими антипсихотиками).
  • Рідкісні судомні напади.
  • Підвищений ризик смерті та цереброваскулярних подій у пацієнтів літнього віку з психозом, пов’язаним з деменцією

Підвищення ваги

  • Зустрічається у значної меншості пацієнтів.  

Седація

  • Багато досвіду та / або може бути значною. 

Що робити з побічними реакціями

  • Чекати, чекати, ще раз чекати. 
  • Зменшіть дозу.
  • При появі екстрапірамідних симптомів додайте антихолінергічний препарат.
  • Призначайте більшу дозу перед сном, щоб зменшити денну седацію.
  • Контроль ваги, програми фізичних вправ та лікування соматичних патологій при високому ІМТ, діабеті або дисліпідемії.
  • Перехід на інший атиповий антипсихотичний препарат. 

Аугментація побічних реакцій

  • Бентропін або тригексифенідил при екстрапірамідних симптомах.
  • Багато побічних ефектів не можна покращити за допомогою аугментуючого агента

Спосіб застосування та дози

Діапазони доз

  • Шизофренія: 400–800 мг / добу у 2 прийоми.
  • Тільки негативні симптоми: 50–300 мг / добу.
  • Дистимія: 50 мг / добу. 

Лікарські форми

  • Різні лікарські форми можуть бути доступні на різних ринках.
  • Таблетки 50 мг, 100 мг, 200 мг, 400 мг.
  • Пероральний розчин 100 мг / мл. 

Як призначати

  • Початкова доза 400–800 мг / добу у 2 прийоми. Добові дози понад 400 мг слід розділити на 2. Максимальна добова доза, як правило, 1200 мг / добу. 

Поради

  • Ефективність лікування негативних симптомів при шизофренії може бути досягнута при менших дозах, тоді як ефективність лікування позитивних симптомів може вимагати більш високих доз.
  • Пацієнтам, які отримують низькі дози, можна приймати препарат лише один раз на добу.
  • При лікуванні дистимії та депресії застосовуйте лише низькі дози.
  • При прийомі амісульприду існує дозозалежне подовження інтервалу QTc. Тому застосовуйте з обережністю, особливо при призначенні високих доз (більше 800 мг / добу).
  • Амісульприд може накопичуватися у пацієнтів з нирковою недостатністю. Це вимагає призначення менших доз або призначення іншого антипсихотичного препарату, щоб уникнути подовження інтервалу QT у цих пацієнтів. 
  • Лікування слід призупинити, якщо абсолютна кількість нейтрофілів падає нижче 1000 / мм3

Передозування

  • Седація, кома, гіпотонія, екстрапірамідні симптоми.

Довготривале застосування

  • Амісульприд застосовується як для лікування гострих форм, так і в якості підтримуючої терапії при шизофренії

Формування залежності

  • Ні

Як припинити

  • Швидке припинення теоретично може призвести до психозу та погіршення симптомів

Фармакокінетика

  • Середній період напіввиведення 6,6 годин.
  • Зв’язування з білками > 99%.
  • Метаболізується CYP450 3A4.
  • Абсорбція подвоюється, якщо приймати під час їжі

Взаємодія ліків

  • Може зменшити ефекти леводопи, агоністів дофаміну.
  • Може посилити ефекти антигіпертензивних препаратів. 
  • Вплив на ЦНС може посилитися при застосуванні з депресантами ЦНС.
  • Може посилити подовження інтервалу QTc інших препаратів, які продовжують інтервал QTc.
  • Оскільки амісульприд пагано метаболізується, очікується незначна кількість лікарських взаємодій, які можуть підвищити рівень амісульприду у плазмі крові.

Інші важливі застереження

  • З обережністю призначати пацієнтам, які нещодавно відмінили прийом алкоголю чи пацієнтам з  судомними розладами, через можливе зниження порогу судомної активності.
  • Якщо розвиваються ознаки злоякісного нейролептичного синдрому, лікування слід негайно припинити.
  • Оскільки амісульприд може подовжувати інтервал QTc, призначайте з обережністю пацієнтам, які страждають на брадикардію або приймають препарати, що можуть викликати брадикардію  (наприклад, бета-блокатори, блокатори кальцієвих каналів, клонідин, наперстянка).
  • Оскільки амісульприд може подовжувати інтервал QTc, призначайте з обережністю пацієнтам з гіпокаліємією та / або гіпомагніємією. Або тим, хто приймає препарати, що можуть викликати гіпокаліємію та / або магніємію (наприклад, діуретики, стимулюючі проносні засоби, внутрішньовенне введення амфотерицину В, глюкокортикоїди, тетракозактид).
  • З обережністю призначати хворим з хворобою Паркінсона або хворим на деменцію з тільцями Леві, особливо у високих дозах.  

Протипоказання

  • Пацієнтам з феохромоцитомою.
  • Якщо у пацієнта є пролактинзалежна пухлина.
  • Якщо пацієнтка вагітна або годує.
  • Якщо пацієнт приймає засоби, здатні значно подовжити інтервал QTc. Наприклад, пімозид та тіоридазин; деякі антиаритмічні засоби, такі як хінідин, дизопірамід, аміодарон та соталол; деякі антибіотики, такі як моксифл оксацин та спарофлоксацин.
  • Якщо в анамнезі є подовження QTc або серцеві аритмії, недавно перенесений гострий інфаркт міокарда, декомпенсована серцева недостатність.
  • Якщо пацієнт приймає цизаприд, еритроміцин внутрішньовенно або пентамідин.
  • Амісульпрід протипоказаний дітям.
  • Якщо є доведена алергія на амісульприд. 

Застосування в особливих ситуаціях

Ниркова недостатність

  • Використовуйте з обережністю. Амісульприд може накопичуватися.
  • Амісульприд виводиться нирковим шляхом. У випадках тяжкої ниркової недостатності дозу слід зменшити та розглянути можливість періодичного лікування або призначення іншого антипсихотику.  

Печінкова недостатність

  • Застосовувати з обережністю, проте немає необхідності коригувати дозу. 

Серцева недостатність

  • Амісульприд викликає дозозалежне подовження інтервалу QTc, що може посилюватися вже існуючою брадикардією, гіпокаліємією, вродженим або набутим подовженим інтервалом QTc (потребує діагностики перед призначенням амісульприду).
  • Призначати з обережністю при одночасному прийомі препаратів, які можуть спричинити тривалу брадикардію, гіпокаліємію, сповільнення внутрішньосерцевої провідності або подовження інтервалу QTc.
  • Уникайте призначення амісульприду пацієнтам з відомим подовженням інтервалу QTc, нещодавно перенесеним гострим інфарктом міокарда та декомпенсованою серцевою недостатністю

Пацієнти похилого віку

  • Деякі пацієнти похилого віку можуть бути більш сприйнятливими до седативних та гіпотензивних ефектів. 
  • Деякі пацієнти літнього віку можуть краще переносити менші дози.
  • Хоча атипові антипсихотичні препарати зазвичай застосовуються пацієнтам з деменцією при порушеннях поведінки при, жоден препарат не затверджений для лікування літніх пацієнтів із психозом, пов’язаним з деменцією.
  • Пацієнти похилого віку з психозом, пов’язаним з деменцією, які отримували атипові антипсихотичні засоби, мають підвищений ризик смерті порівняно з плацебо, а також мають підвищений ризик виникнення цереброваскулярних подій.

Діти та підлітки

  • Не рекомендується пацієнтам віком до 18 років. 

Вагітність

  • Контрольовані  дослідження  не  проводилися  на  вагітних. 
  • Існує ризик аномальних рухів м’язів та симптомів відміни у новонароджених, матері яких приймали антипсихотики у третьому триместрі. Симптоми можуть включати збудження, аномально підвищений або знижений м'язовий тонус, тремор, сонливість, утруднене дихання.
  • Психотичні симптоми можуть погіршитися під час вагітності і можуть потребувати лікування. 

Годування груддю

  • Невідомо, чи виділяється амісульприд з грудним молоком, але вважаєтьтся, що всі психотропні препарати виділяються з грудним молоком. 
  • Рекомендується або припинити прийом препарату, або грудне вигодовування.  

Мистецтво психофармакології

Потенційні переваги

  • Не настільки пов’язаний із збільшенням ваги, як деякі інші атипові нейролептики.
  • Для пацієнтів, які збуджуються при призначенні низьких доз. Це зменшує прояв негативних та депресивних симптомів. 

Потенційно не підходить

  • Пацієнтам, яким важко приймати препарат двічі на день.
  • Пацієнти, для яких не бажаний підвищений рівень пролактину (наприклад, вагітні). Жінки дітородного віку з аменореєю.
  • Жінки в постменопаузі з низьким рівнем естрогену (які не приймають замісної терапії естрогеном).
  • Пацієнти з важкими порушеннями функції нирок 

Основні симптоми мішені

  • Позитивні психотичні симптоми.
  • Негативні психотичні симптоми.
  • Депресивні симптоми. 

Головне.

  • Ефективність була добре продемонстрована у пацієнтів з переважанням негативних симптомів.
  • Підвищення рівня пролактину, спричинене амісульпридом, може призвести до аменореї.
  • Деякі пацієнти, стійкі до лікування, з неадекватною реакцією на клозапін можуть отримати користь від аугментації клозапіну амісульпридом.
  • Ризики розвитку діабету та дисліпідемії недостатньо вивчені, але, схоже, викликають не таке сильне збільшення ваги, ніж деякі інші атипові антипсихотичні засоби.
  • Має атипові антипсихотичні властивості (антипсихотична дія без високої частоти екстрапірамідних симптомів), особливо у низьких дозах, але амісульприд не є антагоністом серотоніну-дофаміну.
  • Опосередковує свої атипові антипсихотичні властивості завдяки новому впливу на дофамінові рецептори, можливо, стабілізуючи дофамін як частковий агоніст рецепторів дофаміну 2.
  • Може бути більшим антагоністом дофаміну 2, ніж арипіпразол, але меншим антагоністом дофаміну 2, ніж інші атипові або типові антипсихотики.
  • Активація при використанні низьких доз, може бути корисною для впливу на негативні симптоми при шизофренії.
  • Дуже низькі дози можуть бути корисні при лікуванні дистимії.
  • Порівняно з сульпіридом, амісульприд має кращу біодоступність при пероральному прийомі та більшу ефективність. Це дозволяє зменшити дозу, зменшити набір ваги та зменшити екстрапірамідні симптоми.
  • Порівняно з іншими атиповими антипсихотиками з потужним антагонізмом рецепторів серотоніну 2А, амісульприд може викликати більше екстрапірамідних симптомів та підвищення рівня пролактину.  Але все одно він може бути класифікований як атиповий антипсихотик, особливо при призначенні низьких доз.
  • Пацієнти мають дуже схожі антипсихотичні реакції на будь-які типові антипсихотичні засоби на відмину від атипових антипсихотичних препаратів. Антипсихотичний ефект атипових антипсихотиків  може сильно відрізнятися у різних пацієнтів в залежності від обраного атипового антипсихотичного препарату. 
  • Пацієнти з неадекватною реакцією на атипові антипсихотичні препарати можуть отримати користь від визначення концентрації препарату в плазмі крові і, якщо він низький, можливе збільшення дози навіть за межі звичайних терапевтичних доз.
  • Пацієнтам з неадекватною реакцією на атипові антипсихотичні перпарати може бути корисно додатково призначити типовий антипсихотик, або перейти на лікування типовим антипсихотиком.
  • Однак довготривала поліфармація комбінацією типового та атипового антипсихотичного препарату може поєднувати їх побічні ефекти без чіткого посилення ефективності будь-якого з цих препаратів.
  • Для резистентних до лікування пацієнтів, особливо пацієнтів з імпульсивністю, агресією, насильством та самопошкодженням, може бути корисною або навіть необхідною тривала поліфармація з 2 атиповими антипсихотиками або 1 атиповим антипсихотиком та 1 типовим антипсихотиком під час пильного спостереження за станом пацієнта.
  • У таких випадках може бути корисно поєднати 1 депо-антипсихотик з 1 пероральним антипсихотиком.
  • Поширена практика деяких лікарів призначати два типові антипсихотики разом є мало обгрунтуваною і може знизити переносимість без чіткого підвищення ефективності. 

Використані джерела

  • Stahl’s Essential Psychopharmacology Prescriber’s Guide sixth edition 2017
  • Burns    T   ,     Bale    R   .   Clinical  advantages  of amisulpride in the treatment of acute schizophrenia .   J  Int  Med  Res    2001 ; 29 (6):  451 –66.    
  • Curran    MP   ,     Perry    CM   .   Spotlight  on  amisulpride in  schizophrenia .   CNS  Drugs    2002 ; 16 (3):  207 –11.    
  • Komossa    K   ,     Rummel-Kluge    C   ,     Hunder    H   , et al.   Amisulpride versus other atypical antipsychotics for schizophrenia. Cochrane Database Syst Rev    2010 ;(1):CD006624.    
  • Leucht    S   ,     Pitschel-Walz    G   ,     Engel    RR   ,    Kissling    W   .   Amisulpride,  an  unusual  “atypical” antipsychotic: a meta-analysis of randomized controlled  trials .   Am  J  Psychiatry    2002 ; 159  (2): 180 –90.
нагору