Ламотриджин (LAMOTRIGINE)

Зміст

Клас

  • Neuroscience-based Nomenclature: інгібітор вивільнення глутамату, блокатор потенціал-залежних натрієвих каналів (Glu-CB)
  • Антиконвульсант, стабілізатор настрою, антагоніст потенціал залежних натрієвих каналів

Показання для застосування

(виділеним текстом схвалено FDA)

  • Підтримуюча терапія при БАР 1-го типу
  • Парціальні судомні напади (додаткова терапія; дорослі та діти старше 2-х років)
  • Cиндром Леннокса-Гасто (Lennox-Gastaut syndrome, LGS); (додаткова, посилююча терапія; дорослі та діти старше 2-х років)
  • Генералізовані тоніко-клонічні судомні напади (додаткова терапія; дорослі та діти старше 2-х років)
  • Перехід до монотерапії від схем лікування що включають карбамазепін, фенітоїн, фенобарбітал, примідон або вальпроат у дорослих (16 років і старше) з парціальними судомними нападами
  • Депресія при БАР
  • Епізод манії при БАР (додаткова терапія, друга лінія вибору)
  • Психози, шизофренія (додаткова терапія)
  • Невропатичний біль / хронічний біль
  • Великий депресивний розлад (додаткова терапія)
  • Інші типи судом, та як початкова монотерапія при епілепсії
  • Блокатор потенціал-залежних натрієвих каналів
  • Взаємодіє з відкритою конфігурацією потенціал-залежних натрієвих каналів
  • Взаємодії з альфа-субодиницею потенціал-залежних натрієвих каналів
  • Інгібітор вивільнення глутамату та аспартату

Механізм дії

Коли починає діяти

  • Необхідно декілька тижнів приймати для покращення симптомів депресії при БАР
  • Може зайняти від кількох тижнів до місяців для досягнення оптимального ефекту на стабілізацію настрою
  • Можливе помітне зменшення судомних нападів через два тижня, але досягнення помітних результатів може потребувати декілька місяців

Якщо діє

  • Мета лікування – повна ремісія та усунення симптомів (судоми, депресія, біль)
  • Продовжувати лікування допоки всі симптоми не зникнуть або допоки стан не стабілізується, після чого продовжувати лікування на невизначений термін
  • Продовжувати лікування для запобігання повернення манії, депресії та/або судом
  • Лікування хронічного невропатичного болю може зменшити але не усунути повністю біль, зазвичай біль повертається після припинення лікування

Якщо не працює

  • Деякі пацієнти мають тільки часткову відповідь на лікування. Деякі симптоми можуть зменшуватись, деякі погіршуватись без стабілізації настрою  
  • Деякі пацієнти можуть проявляти резистентність до терапії
  • Розгляньте можливість підвищення дози, перехід на інший препарат, або додавання відповідного препарату для підсилення
  • Розглянути можливість психотерапії
  • Розглянути можливість проведення терапії методом біологічного зворотного зв’язку (biofeedback) або гіпнозу для лікуванні болю
  • Розглянути можливість некомплаєнтності пацієнта
  • Перейти на інший стабілізатор настрою з меншою кількістю побічних ефектів
  • Розглянути можливість наявності іншого діагнозу

Стратегії підсилення

(при БАР)

  • Літій
  • Атипові антипсихотики (рисперидон, оланзапін, кветіапін, зіпразидон та арипіпразол)
  • Вальпроат (з обережністю, дозу ламотріджину зменшити на половину, оскільки вальпроат може подвоїти рівень ламотриджину)
  • Антидепресанти (з обережністю, оскільки антидепресанти можуть дестабілізувати настрій, активізувати суїцидальні думки, або спровокувати інверсію фази; рекомендується розглянути призначення бупропіону; SSRI, SNRI та інші, уникати ТЦА та інгібітори МАО)
  • Немає необхідності у додаткових обстеженнях
  • Не було встановлено необхідність регулярного моніторингу рівню ламотріджину у плазмі крові

Додаткові обстеження

  • Немає необхідності у додаткових обстеженнях
  • Не було встановлено необхідність регулярного моніторингу рівню ламотріджину у плазмі крові

Побічні реакції

Як препарат викликає побічні реакції

  • побічні реакції зі сторони ЦНС теоретично пов’язані з надмірною дією на потенціал-залежні натрієві канали
  • гіпотетично, висипання є наслідком алергічної реакції

Зважати на побічні реакції

  • доброякісні висипання (приблизно у 10%)
  • в залежності від дози: нечітке бачення або двоїння в очах, запаморочення, атаксія
  • седація, головний біль, тремор, безсоння, порушення координації, втомлюваність
  • нудота (в залежності від дози), блювання, диспепсія, риніт
  • додаткові побічні реакції у дітей з епілепсією: інфекції, фарингіт, астенія

Життєво небезпечні побічні реакції

  • рідко: загрозливі, ускладнені висипання (ризик підвищується у дітей, але подібні ускладнення також зустрічаються рідко)
  • рідко: поліорганна недостатність асоційована з синдромом Стівена Джонса, токсичний епідермальний некроліз, або синдром гіперчутливості спровокований препаратом (drug hypersensitivity syndrome)
  • рідко: зменшення кількості формених елементів крові
  • рідко: асептичний менінгіт
  • рідко: раптова смерть з невідомої причини при епілепсії (невідомо чи пов’язана з призначенням ламотриджину)
  • судоми спровоковані раптовою відміною препарату
  • рідко: активація суїцидальних думок та поведінки

Підвищення ваги

  •  не характерно

Седація

  • Не характерно
  • Залежить від дози
  • Може мати тимчасовий характер

Що робити з побічними реакціями

  • Чекати
  • Приймати на ніч щоб уникнути седації вдень
  • Розділити прийом, на два рази на день
  • Якщо у пацієнта з’являються початкові ознаки висипань:
    • Зменшити дозу ламотриджину або перестати підвищувати дозу
    • Попередити пацієнта про необхідність припинити прийом препарату та проконсультуватись з терапевтом у разі погіршення симптомів або при появі нових
    • Призначити антигістамінні або глюкокортикостероїди
    • Уважно обстежувати пацієнта
  • Якщо у пацієнта з’являються ознаки висипань що носять злоякісний характер:
    • Відмінити ламотриджин (і вальпроат, якщо було призначено)
    • Обстежувати органи та моніторувати органи що задіяні у розвитку цього стану (печінка, нирки, гематологія)
    • Пацієнт може потребувати госпіталізації
    • Дуже уважно обстежувати пацієнтів

Аугментація побічних реакцій

  • Антигістамінні та/або глюкокортикостероїди
  • Більшість побічних реакцій не піддаються корекції

Спосіб застосування та дози

Діапазони доз

  • Монотерапія БАР: 100-200 мг/день
  • Додаткова терапія БАР: 100 мг/день у комбінації з вальпроатом; 400 мг/день у комбінації з препаратами – індукторами ферментів, такими як карбамазепін, фенобарбітал, фенитоїн та примідон
  • Монотерапія судомних нападів у пацієнтів старше 12 років: 300-500 мг/на день розділені на 2 дози
  • Додаткова терапія пацієнтів старше 12 років: 100-400 мг/на день у схемі що містить вальпроат; 100-200 мг/день у комбінації тільки з вальпроатом; 300-500 мг/день розділені на 2 прийоми у схемі без вальпроату
  • Пацієнти віком 2-12 років з епілепсією, дозування залежать від маси тіла та супутніх призначень

Лікарські форми

  • Таблетки 25 мг, 50 мг, 100 мг, 150 мг, 200 мг, 250 мг
  • Таблетки для розжовування 2 мг, 5 мг, 25 мг, 100 мг
  • Таблетки що розчиняються у порожнині рота 25 мг, 50 мг, 100 мг, 200 мг
  • Таблетки уповільненого вивільнення 25 мг, 50 мг, 100 мг, 200 мг, 250 мг, 300 мг

Як призначати

  • БАР (монотерапія): Перші два тижні призначається 25 мг/день; на третьому тижні підвищити до 50 мг на день; 5-й тиждень підвищувати до 100 мг/день; 6-й тиждень підвищити до 200 мг/день. Максимальна доза 200 мг/день
  • БАР (підсилююча терапія): перші два тижні призначати 25 мг через день; на 3-й тиждень підвищити до 25 мг на день; на 5-й тиждень 50 мг/день; 6-йтиждень 100 мг/день; максимальна доза 100 мг на день.
  • БАР (підсилююча терапія у комбінації з ензим-індукуючими, протиепілептичними препаратами): перші 2 тижні призначати 50 мг на день; на третьому тижні підвищити до 100 мг/день розділено на кілька прийомів; 3 5-го тижня, кожний тиждень підвищувати на 100 мг.
  • Якщо ламотріджин додається до епілепсії що лікується вальпроатом (у пацієнтів віком від 12 років і старші): перші два тижні призначається 25 мг через день; 3-й тиждень підвищити до 25 мг/день; кожні 1-2 тижні можна підвищувати на 25-50 мг/день; середня підтримуюча доза 100-400 мг на день 1-2 дозах або 100-200мг на день якщо вальпроат комбінується тільки з ламотріджином.
  • Коли ламотріжин додається до лікування епілепсії що включає  карбамазепін, фенітон, фенобарбітал або примідон (с вальпроатом) (вік 12 років і старші): перші два тижні призначати 50 мг на день; на 3-й тиждень підвищити до 100 мг/на день розділені на 2 дози; кожні 1-2 тижні можна підвищувати до 100 мг/день; середня підтримуюча доза 300-500 мг на день в двох дозах.
  • При переході з монотерапії протиепілептичним препаратом – індуктором ферментів до монотерапії епілепсії ламотриджином: титрувати як описано вище до 500 мг/день в двох дозах , знижуючи поступово дозу попереднього препарату на 20% протягом 4 тижнів
  • Переходячи до терапії епілепсії з вальпроату до монотерапії ламотріджином: титрувати як вказано вище до 200 мг/день, поки пацієнт приймає вальпроат, після цього поступово підвищувати ламотріджин до 500 мг/день поступово відміняючи вальпроат

Як призначати та дозувати ламотриджин

Поради

  • Повільне титрування може зменшити ризик появи висипань
  • Титрування швидше ніж те що рекомендується може підвищити ризик розвитку побічних реакцій
  • У разі якщо пацієнт припиняє прийом препарату більше ніж на 5 днів, може бути необхідним повернутися до титрування з початкових доз, оскільки були повідомлення про появу висипань після перерви у прийомі препарату
  • Радити пацієнтам уникати прийому нових препаратів та продуктів харчування протягом перших трьох місяців лікування ламотриджином з метою уникнення появи висипань. Небажано починати прийом ламотриджину протягом двох тижнів після перенесених вірусних інфекцій, висипань або вакцинацій.
  • Якщо ламотриджин призначається пацієнтам що приймають вальпроат, слід пам’ятати що вальпроат впливає як інгібітор на метаболізм ламотриджину, таким чином титрування та дози ламотриджину необхідно зменшити на 50%, з метою знизити ризик появи побічних реакцій
  • Таким чином, при відміні супутнього лікування вальпроатом після досягнення відповідної дози ламотриджину (див. як призначати), дози ламотриджину повинні бути обережно подвоєні протягом, як мінімум двох тижнів, з однаковими підвищеннями щотижня після відміни вальпроату   
  • Так само, якщо відміняється супутній протиепілептичний препарат - індуктор ферментів, як карбамазепін, фенітоїн та примідон, після досягнення відповідної дози ламотриджину, дозу ламотриджину необхідно утримувати протягом одного тижня після відміни супутнього препарату і після цього знизити в два рази протягом двох тижнів
  • Оскільки оральні контрацептиви та вагітність знижують рівень ламотриджину, призначення підтримуючих доз рекомендується жінкам які приймають оральні контрацептиви, також після пологів
  • Призначення жувальних таблеток заміняє всі інші призначення ламотриджину, тобто доза жувальних таблеток має відповідати приблизно дозі всіх таблеток ламотриджину
  • Таблетки що розчиняються у ротовій порожнині, треба покласти на язик і трохи порухати їх у роті; таблетка швидко розчиняється і її можна проковтнути без води або їжі
  • Не ламати і не жувати таблетки уповільненого вивільнення, бо це порушує властивість контрольованого вивільнення

Передозування

  • Відомо про смертельні випадки; атаксія, ністагм, судоми, кома, порушення внутрішньошлуночкової провідності

Довготривале застосування

  • Безпечне

Формування залежності

  • Ні

Як припинити

  • Поступово зменшувати дозу протягом двох тижнів
  • Швидка відміна може підвищити ризик рецидиву БАР
  • Різка відміна може провокувати судоми у пацієнтів з епілепсією
  • Симптоми відміни зустрічаються рідко

Фармакокінетика

  • Час напіввиведення у здорових волонтерів становив приблизно 33 години після одноразового прийому ламотриджину
  • Період напіввиведення у пацієнтів що отримують супутнє лікування вальпроатом становить приблизно 59 годин після однієї дози ламотриджину
  • Період напіввиведення у пацієнтів що отримують лікування протиепілептичними препаратами - індукторами ферментів як (карбамазепін, фенобарбітал, фенітоїн та примідон) приблизно 14 годин після одноразового прийому ламотриджину
  • Метаболізується у печінці шляхом глюкуронізації, не через систему ферментів CYP450
  • Немає активних метаболітів
  • Виводиться нирками
  • Ламотриджин є інгібітором редуктази дигідрофалатів таким чином зменшує концентрацію фолатів
  • Повністю і швидко абсорбується; прийом їжі не впливає на біодоступність
  • Вальпроат підвищує концентрацію та період напіввиведення ламотриджину, що вимагає менших доз ламотриджину (на половину або навіть менше)
  • Сумісне призначення ламотриджину та вальпроату збільшує ризик появи висипань
  • Карбамазепін, фенобарбітал, фенітоїн, примідон, можуть збільшити кліренс ламотриджину та понизити його рівень у плазмі
  • Оральні контрацептиви можуть знизити рівень ламотриджину у плазмі крові 
  • Ламотриджин не має подібних фармакокінетичних взаємодій з літієм, окскарбазепіном, атиповими антипсихотиками та антидепресантами
  • Відмічались хибно позитивні імунологічні тести на фенциклідин (РСР) у пацієнтів які приймають ламотриджин
  • Висипання спровоковані ламотриджином можуть бути загрозливими для життя; ламотриджин необхідно відмінити при перших ознаках появи висипань
  • Ризик виникнення висипань збільшується при високих дозах, супутньому призначенні вальпроату, або у дітей молодше 12 років
  • Пацієнти повинні бути проінформовані про необхідність негайно повідомляти про появу будь-яких симптомів підвищеної чутливості (симптоми подібні до застуди; висипання; папули на шкірі, або на очах, вухах, носі, довкола роту або геніталій; припухлість вік, кон’юктиви, лімфоаденопатія)
  • Були поодинокі повідомлення про рідкісні явища асептичного менінгіту асоційованого з ламотриджином
  • Пацієнтам рекомендується негайно повідомляти про всі симптоми що можуть бути пов’язані з менінгітом, включаючи головний біль, озноб, жар, блювання та нудоту, надмірну чутливість до світла
  • Симптоми депресії можуть посилюватись іншими депресантами ЦНС (алкоголь, інгібітори МАО, іншими антиконвульсантами)
  • Дуже рідко, незначна кількість пацієнтів має погіршення судомних нападів
  • Може викликати підвищену чутливість до світла
  • Ламотриджин зв’язується з тканинами що містять в собі меланін, отже при довготривалому застосуванні рекомендується консультація офтальмолога
  • Попереджати пацієнтів та їх близьких про можливу активацію суїцидальних думок та рекомендувати їм терміново повідомляти про такі побічні реакції
  • Якщо доведена алергія на ламотріджин

Взаємодія ліків

  • Вальпроат підвищує концентрацію та період напіввиведення ламотриджину, що вимагає менших доз ламотриджину (на половину або навіть менше)
  • Сумісне призначення ламотриджину та вальпроату збільшує ризик появи висипань
  • Карбамазепін, фенобарбітал, фенітоїн, примідон, можуть збільшити кліренс ламотриджину та понизити його рівень у плазмі
  • Оральні контрацептиви можуть знизити рівень ламотриджину у плазмі крові 
  • Ламотриджин не має подібних фармакокінетичних взаємодій з літієм, окскарбазепіном, атиповими антипсихотиками та антидепресантами
  • Відмічались хибно позитивні імунологічні тести на фенциклідин (РСР) у пацієнтів які приймають ламотриджин

Інші важливі застереження

  • Висипання спровоковані ламотриджином можуть бути загрозливими для життя; ламотриджин необхідно відмінити при перших ознаках появи висипань
  • Ризик виникнення висипань збільшується при високих дозах, супутньому призначенні вальпроату, або у дітей молодше 12 років
  • Пацієнти повинні бути проінформовані про необхідність негайно повідомляти про появу будь-яких симптомів підвищеної чутливості (симптоми подібні до застуди; висипання; папули на шкірі, або на очах, вухах, носі, довкола роту або геніталій; припухлість вік, кон’юктиви, лімфоаденопатія)
  • Були поодинокі повідомлення про рідкісні явища асептичного менінгіту асоційованого з ламотриджином
  • Пацієнтам рекомендується негайно повідомляти про всі симптоми що можуть бути пов’язані з менінгітом, включаючи головний біль, озноб, жар, блювання та нудоту, надмірну чутливість до світла
  • Симптоми депресії можуть посилюватись іншими депресантами ЦНС (алкоголь, інгібітори МАО, іншими антиконвульсантами)
  • Дуже рідко, незначна кількість пацієнтів має погіршення судомних нападів
  • Може викликати підвищену чутливість до світла
  • Ламотриджин зв’язується з тканинами що містять в собі меланін, отже при довготривалому застосуванні рекомендується консультація офтальмолога
  • Попереджати пацієнтів та їх близьких про можливу активацію суїцидальних думок та рекомендувати їм терміново повідомляти про такі побічні реакції

Протипоказання

  • Якщо доведена алергія на ламотріджин

Застосування в особливих ситуаціях

Ниркова недостатність

  • Ламотріджин виводитися нирками, тому підтримуюча доза повинна бути знижена
  • Може бути виведений за допомогою гемодіалізу; пацієнти які проходять гемодіаліз можуть потребувати додаткові дози ламотриджину

Печінкова недостатність

  • Більшість пацієнтів не потребує корегування дози
  • Початкова  та підтримуюча доза ламотриджину при загостренні повинна бути зменшена на 25% у пацієнтів з помірною та гострою недостатністю без асциту та на 50% у пацієнтів з гострою печінковою недостатністю з асцитом

Серцева недостатність

  • Недостатньо клінічних даних
  • Призначати з обережністю

Пацієнти похилого віку

  • Деякі пацієнти краще переносять менші дози
  • Пацієнти похилого віку можуть мати більшу схильність до прояву побічних реакцій

Діти та підлітки

  • Діти 2 роки і старші: схвалений як додаткова терапія для лікування синдрому Ленокса-Гасто
  • Діти 2 роки і старші: схвалений як додаткова терапія парціальних судом
  • Призначення ламотриджину за іншими показаннями у пацієнтів молодших 16 років не схвалено FDA
  • Ризик появи висипань зростає у дітей молодших 12 років та у дітей які приймають вальпроат 
  • Коли ламотриджин додається до схеми лікування що включає вальпроат (діти віком 2-12 років): перші два тижні призначати 0,15 мг/кг на день розділені на 1-2 прийоми; на третьому тижні підвищувати на 0,3 мг/кг на день 1-2 прийоми; зазвичай підтримуюча доза 1-5 мг/кг на день 1-2 прийоми (максимальна 200 мг на день) або 1-3 мг/кг на день 1-2 прийоми якщо ламотриджин призначається у комбінації тільки з вальпроатом
  • Коли ламотриджин додається до схеми лікування що містить карбамазепін, фенобарбітал або примідон (без вальпроату) (вік 2-12): перші два тижні призначати 0,6 мг/кг розділені на 2 прийоми; третій тиждень підвищувати до 1,2 мг/кг в два прийоми; кожні 1-2 тижні можливо підвищення на 1,2 мг/кг на день; зазвичай підтримуюча доза 5-15 мг/кг розділені на два прийоми (максимальна доза 400 мг на день)
  • Маса тіла впливає на кліренс ламотриджину, таким чином пацієнти з вагою меншою 30 кг можуть потребувати підвищення підтримуючої дози на 50%

Вагітність

  • Не було проведено контрольованих досліджень на людях
  • Зважувати переваги та ризики при застосуванні у жінок дітородного віку
  • Підвищений ризик розвитку деформацій плоду на першому триместрі незрощення піднебіння, або заяча губа  
  • Якщо лікування ламотриджином продовжується під час вагітності, його концентрація у плазмі може зменшуватись через це, може бути необхідним підвищення дози, та її зменшення після пологів
  • Повільно зменшувати дозу під час припинення лікування
  • Навіть помірні судомні напади можуть зашкодити плоду
  • Рекурентний депресивний розлад може бути дуже небезпечним під час вагітності
  • Пацієнтам з БАР ламотриджин необхідно відмінити до настання вагітності   
  • У пацієнтів з БАР у яких було припинено лікування, підвищується ризик рецидиву у післяпологовий період, таким чином лікування ламотриджином необхідно відновити негайно після пологів
  • Перевага може надаватись атиповим антипсихотикам перед антиконвульсантами такими як літій або ламотриджин. Але ламотриджину може надаватись перевага перед іншими антиконвульсантами, такими як вальпроат, якщо лікування антиконвульсантами є необхідним під час вагітності. 
  • Симптоми БАР можуть повертатись або погіршуватись під час вагітності, тому деякі форми лікування можуть бути необхідними

Годування груддю

  • Деяка кількість препарату відмічається у грудному молоці
  • Рекомендується відміна препарату або годування дитини з пляшечки
  • Якщо прийом препарату продовжується під час годування груддю, необхідно оглядати дитину на можливу появу побічних реакцій
  • Якщо у дитини з’являються ознаки дратівливості або седації, препарат слід відмінити   
  • БАР може загострюватись у післяпологовий період, особливо при наявності в анамнезі епізодів післяпологових депресій або психозів
  • Ризик рецидиву може бути менший у жінок які приймають профілактичне лікування у післяпологовий період
  • Атипові антипсихотики та вальпроат можуть мати перевагу перед літієм та ламотриджином у післяпологовому періоді під час годування груддю

Мистецтво психофармакології

Потенційні переваги

  • Депресивна фаза БАР
  • Запобігання рецидивів як манії так і депресії при БАР

Потенційно не підходить

  • Може не бути досить ефективним при маніакальній фазі БАР

Основні симптоми мішені

  • Судомні напади
  • Афективні коливання, особливо при депресії при БАР
  • Біль

Головне

  • Ламотриджин – перша лінія вибору для пацієнтів з депресією при БАР
  • Правдоподібно що він є більш ефективним для лікування депресії ніж для епізодів манії при БАР
  • Правдоподібно що він є ефективний для профілактики виникнення рецидивів як манії так і депресії, але може бути більш ефективний для запобігання рецидиву депресії ніж манії
  • Не дивлячись на переконливі докази ефективності при БАР, нерідко використовується з меншою частотою ніж антиконвульсанти без доведеної ефективності при БАР (габапентин, топірамат)
  • Менша частота призначень може бути основана на перебільшеному страху появи небажаних реакцій у вигляді висипань, та браку знань як корегувати ці порушення
  • Але може виявитись одним з найкраще переносимих стабілізаторів настрою з меншим впливом на збільшення ваги та седацію
  • Ризик серйозних реакцій зі сторони шкіри може бути співставний з іншими препаратами, які помилково вважаються більш безпечними (карбамазепін, фенітоїн, фенобарбітал та зонісамід)
  • Під час клінічних випробувань висипання часто зустрічаються навіть у пацієнтів які приймають плацебо (5-10%) випадків не пов’язаних з прийомом препаратів
  • Висипання у пацієнтів які приймають ламотриджин, що з’являються у перші 5 днів або після 8-12 тижнів лікування рідко пов’язані з прийомом препарату. Необхідно досліджувати симптоми та характер висипань і відрізняти доброякісне висипання від злоякісного
  • Високий ризик появи висипань, включаючи небезпечні висипання у дітей які приймають конкомінантне лікування вальпроатом, та/або у тих хто мав швидке титрування ламотриджину та/або у великих дозах
  • Ризик виникнення висипань менше 1% і знижується з повільним титруванням, низькими дозами, корегуванням дозування при конкомінантних призначенях вальпроату, та обмеженню застосування у дітей молодше 12 років
  • В останніх клінічних дослідженнях ризик появи висипань дуже низький, наближався до нуля
  • Поява висипань спровокована ламотриджином може виникати у понад 10% пацієнтів, але проходять швидко після швидкої відміни препарату
  • Навіть після появи висипань, можна призначити ламотриджин знову, 5-12 мг на день з дуже повільною титрацією зваживши ризики та переваги
  • Тільки третина пацієнтів має адекватне покращення на монотерапії, тому більшість пацієнтів потребують лікування кількома препаратами
  • Ламотриджин призначається у комбінації з атипових антипсихотиків та/або літієм для гострої манії
  • Застосування при БАР у комбінації з іншими антиконвульсантами не показують добрих результатів, подібні комбінації можуть бути дорогими та нераціональними
  • Може бути застосований як додаткова, посилююча терапія до атипових антипсихотиків при шизофренії
  • Може бути застосований як додаткова, посилююча терапія до антидепресантів  
  • Результати деяких досліджень припускають застосування ламотриджину при невропатичному болю, наприклад при діабетичній периферійній нейропатії, нейропатії асоційоваійї з ВІЛ, та іншими видами болю, включаючи мігрень

Використані джерела

  • Stahl’s Essential Psychopharmacology Prescriber’s Guide sixth edition 2017
  • http://stahlonline.cambridge.org/prescribers_drug.jsf?page=9781316618134c61.html.dosing&name=Lamotrigine&title=Dosing
  • Calabrese J R, Bowden C L, Sachs G S, et al. A double-blind placebo-controlled study of lamotrigine monotherapy in outpatients with bipolar I depression. J Clin Psych 1 999; 6 0: 7 9– 88.
  • Calabrese J R, Sullivan J R, Bowden C L, et al. Rash in multicenter trials of lamotrigine in mood disorders: clinical relevance and management. J Clin Psychiatry 2002; 6 3: 1012– 19.
  • Culy C R, Goa K L. Lamotrigine. A review of its use in childhood epilepsy. P aediatr Drugs 2000; 2 : 299– 330.
  • Cunningham M , Tennis P , and the International Lamotrigine Pregnancy Registry Scientifi c Advisory Committee. Lamotrigine and the risk of malformations in pregnancy. Neurology 2005; 6 4: 9 55– 60.
  • Goodwin G M, Bowden C L, Calabrese J R, et al. A pooled analysis of 2 placebo-controlled 18-month trials of lamotrigine and lithium maintenance treatment in bipolar I disorder. J Clin Psychiatry 2004; 6 5: 4 32– 41.
  • Green B. Lamotrigine in mood disorders. Curr Med Res Opin 2003; 1 9: 2 72– 7.
нагору