Рисперидон (RISPERIDONE)

Зміст

Клас

  • Neuroscience-based Nomenclature: антагоніст рецепторів дофаміну, серотоніну, норепінефрину (DSN-RAn)
  • атиповий антипсихотик (антагоніст серотоніну та дофаміну; антипсихотик ІІ покоління; також стабілізатор настрою)

Показання

(виділеним шрифтом - схвалені FDA)

  • Шизофренія, від 13 років і старші (оральний, внутрішньо м’язові ін’єкції пролонгованої дії)
  • Рецидиви при шизофренії (оральний)
  • Інші психотичні розлади (оральний)
  • Гостра манія / змішана манія, вік 10 років і старші (оральний, монотерапія та підсилення літієм або вальпроатом)
  • Аутизм пов'язаний з дратівливістю у дітей віком 5-16 років
  • Підтримуюче лікування біполярного розладу (внутрішньо м’язові пролонговані ін’єкції, монотерапія та підсилення лікування літієм або вальпроатом)
  • Біполярна депресія
  • Поведінкові розлади при деменції
  • Поведінкові розлади у дітей та підлітків
  • Розлади пов’язані з контролем імпульсів

Механізм дії

  • Блокада 2-дофамінових (D2) рецепторів, зменшуються позитивні симптоми психозу і стабілізуються афективні симптоми
  • Блокада 2А-серотонінових (5HT2A) рецепторів, викликає посилення вивільнення дофаміну в певних частинах мозку і таким чином зменшує моторні побічні реакції і вірогідно покращує когнітивні симптоми
  • Взаємодія з багатьма іншими нейротрансмітерами може сприяти ефективності рисперидону
  • Особливістю є антагонізм 7-серотонінових (5НТ7) рецепторів, може сприяти антидепресивній дії

Коли починає діяти

  • Психотичні симптоми та симптоми манії можуть покращуватись через 1 тиждень, але необхідно декілька тижнів для досягнення повного ефекту на поведінкові та когнітивні розлади та для афективної стабілізації
  • Класично рекомендується як мінімум 4-6 тижнів для оцінки ефективності препарату, але на практиці, деякі пацієнти потребують понад 16-20 тижнів для отримання доброї відповіді на лікування, особливо когнітивних симптомів

Якщо діє

  • Часто зменшує позитивні симптоми шизофренії але не усуває їх цілком
  • Може покращувати негативні симптоми, такі як агресія, когнітивні та афективні симптоми шизофренії
  • Більшість пацієнтів які страждають на шизофренію не досягають повної ремісії хворобливих симптомів, але переважно симптоми зменшуються на третину
  • Однак 5-15% пацієнтів хворих на шизофренію можуть відчувати загальне покращення більше ніж як на 50-60%, особливо коли стабільно отримують лікування понад рік
  • Такі пацієнти розглядаються як такі, що чудово відповідають на терапію, оскільки добре себе почувають, можуть бути працевлаштовані, жити незалежно та підтримувати довготривалі відносини
  • Багато біполярних пацієнтів можуть переживати зменшення симптомів на половину або більше
  • Продовжуйте лікування допоки не досягнете плато покращення
  • Після досягнення «плато» продовжуйте лікування як мінімум ще рік після першого психотичного епізоду
  • Для другого та наступних психотичних епізодів лікування повинно бути продовжено на невизначений термін
  • Навіть для першого психотичного епізоду бажано продовжувати лікування на невизначений термін щоб уникнути наступних епізодів
  • Лікування може не тільки зменшувати симптоми манії, але також попереджувати повернення манії в рамках біполярного розладу

Якщо не діє

  • Спробуйте інший атиповий антипсихотик (рисперидон, оланзапін, кветіапін, зіпразидон, паліперидон, амісульприд, азенапін, ілоперидон, луразидон)
  • Якщо монотерапія двома і більше антипсихотиками не ефективна, слід розглянути застосування клозапіну
  • Деякі пацієнти можуть потребувати лікування конвенційними антипсихотиками
  • Якщо перша лінія атипових антипсихотиків не ефективна, розглянути підвищення дози, або аугментацію вальпроатом або ламотріджином
  • Розглянути можливість невиконання призначень пацієнтом, або непереносимість та перейти на інший препарат з меншою кількістю побічних ефектів, або призначити антипсихотик якій можна вводити ін'єкційно у депонованій формі
  • Розглянути початок реабілітації та психотерапію як когнітивне навчання
  • Розглянути наявність супутнього зловживання психоактивними речовинами

Стратегії підсилення

при частковій відповіді або резистентності до терапії

  • Вальпроєва кислота
  • Інші стабілізатори настрою та антиконвульстанти
  • Літій
  • бензодіазепіни

Додаткові обстеження

  • зважити пацієнтів та відстежувати ІМТ на протязі лікування
  • Дослідити особистий та сімейний анамнез на наявність діабету, ожиріння та дисліпідемії, гіпертензії та серцево-судинних захворювань
  • Виміряти об’єм талії, рівень глюкози крові та ліпідів (для пацієнтів які мають):
    • Зайву вагу (індекс маси тіла 25,0 – 29,9)
    • Ожиріння (індекс маси тіла > 30)
    • Мають предіабет (рівень глюкози в плазмі 100-125 mg/dL)
    • Мають діабет (рівень глюкози в плазмі >126 mg/dL)
    • Мають гіпертензію (А.Т. > 140/90 mm Hg)
    • Мають дисліпідемію (підвищення загального холестеролу, LDL холестеролу, та тригліцеридів; зниження HDL холестеролу)
    • Призначити, або направити таких хворих на лікування, включаючи харчування, відстежування ваги, фізичну активність, припинення паління, лікарські консультації

Відстежувати після початку лікування атиповими антипсихотиками

  • Індекс маси тіла раз на місяць перші 3 місяці, після цього раз на квартал
  • Розглянути можливість моніторингу тригліцеридів у пацієнтів з високим ризиком метаболічних ускладнень раз на місяць, на протязі кількох місяців, починаючи лікування або переход на інший антипсихотик
  • Артеріальний тиск, рівень глюкози, ліпідів на протязі 3-х місяців, після цього раз на рік, але раніше і частіше для пацієнтів з діабетом, або у тих у яких збільшилась вага більше ніж на 5% від початкової
  • Призначати або направити на лікування пацієнтів та розглянути перехід на інший атиповий антипсихотик для пацієнтів у яких з’явилась зайва вага, ожиріння, предіабет, діабет, гіпертензія або дисліпідемія на фоні початку прийому атипових антипсихотиків
  • Навіть у пацієнтів які не мають діабету, будьте уважні щоб запобігти рідким випадкам, але небезпечним для життя, появі кетоацидозу, що завжди потребує негайного лікування, стежити, шляхом моніторингу швидкого початку поліурії, полідипсії, втрати ваги, нудоти, блювання, зневоднення, тахіпное, слабкості, і навіть коми
  • Пацієнти зі зниженою кількістю лейкоцитів в анамнезі, або медикаментозно обумовленою лейкопенією / нейтропенією мають зробити повний аналіз формули крові, та відстежувати періодично на протязі перших кількох місяців. Рисперидон слід відмінити при перших ознаках зниження кількості лейкоцитів при відсутності інших причин що могли це спричинити

Побічні реакції

Як препарат викликає побічні реакції

  • Блокада альфа-1-адренорецепторів може викликати запаморочення, седацію та гіпотензію
  • Блокада D2 рецепторів в полосатому тілі може викликати моторні побічні реакції
  • Блокада D2 рецепторів в гіпофізі,може викликати підйом рівня пролактину
  • Механізм збільшення ваги та ризику розвитку діабету та дисліпідемії від атипових антипсихотиків невідомий

Зважати на побічні реакції

  • Може підвищувати ризик діабету та дисліпідемії
  • Дозозалежні екстрапірамідні симптоми
  • Гіперпролактинемія дозозалежна
  • Рідко, пізня дискінезія (ризик набагато менший у порівняні з конвенційними антипсихотиками)
  • Запаморочення, безсоння, головний біль, тривога, седація
  • Нудота, закрепи, біль у животі, підвищення ваги
  • Рідко, ортостатична гіпотензія, зазвичай на початку лікування
  • Тахікардія, сексуальна дисфункція

Побічні реакції які можуть загрожувати життю

  • Гіперглікемія, у деяких випадках дуже значна, асоційована з кетоацидозом або гіперосмотичною комою або смертю, відмічалась у пацієнтів які приймають атипові антипсихотики
  • Підвищує ризик загрози інсульту у пацієнтів похилого віку з психозами пов’язаними з деменцією
  • Рідко злоякісний нейролептичний синдром
  • Рідко судомні напади

Збільшення ваги

  • Часто
  • Відмічаєтся у багатьох пацієнтів та/або може бути істотною при прийманні ефективної дози антипсихотика
  • Може спровокувати соматичну патологію
  • Може бути меншою при прийомі одних антипсихотиків, та більшою при прийомі інших

Седація

  • Часто
  • Відмічаєтся у багатьох пацієнтів та/або може бути істотною при прийманні ефективної дози антипсихотика
  • Зазвичай транзиторна
  • Може бути меншою ніж у деяких антипсихотиків, але більшою ніж у інших

Що робити з побічними реакціями

  • Чекати
  • Чекати
  • Чекати
  • Призначати ввечорі щоб зменшити седацію вдень
  • Антихолінергічні препарати можуть зменшити моторні побічні реакції
  • Зменшення ваги, програми фізичного навантаження та медичний менеджмент для індексу маси тіла, діабету, дисліпідемії
  • Перейти на інший атиповий антипсихотик

Стратегії аугментації побічних реакцій

  • Бензодіазепіни або тригексифеніділ для моторних побічних реакцій
  • Більшість побічних реакцій не можуть бути покращені за допомогою інших препаратів

Спосіб застосування та дози

Діапазон доз

  • 2-8 мг на день, оральна форма для гострого психозу та біполярного розладу
  • 0.5-2.0 мг на день для дітей та пацієнтів похилого віку
  • 25-50 мг депо-форма внутрішньом’язово через 2 тижні

Лікарскі форми

  • Таблетки 0.25 мг,0,5 мг, 1 мг, 2 мг, 3 мг, 4мг, 6 мг
  • Таблетки розчинні у ротовій порожнині 0.5 мг, 1 мг, 2 мг
  • Рідина 1 мг/мл – 30 мл флакон
  • Рисперидон, депонована форма, мікрогранули, внутрішньом’язові ін’єкції 12,5 мг набір для ін’єкцій, 25 мг набір для ін’єкцій, 37,5 мг набір для ін’єкцій

Як призначати

  • У дорослих з психозом які не потребують невідкладної допомоги, рекомендована  початкова доза 1 мг 2 рази на день
  • Підвищувати на 1 мг на день допоки не буде досягнута ефективна доза
  • Максимальна добова оральна доза 16 мг
  • Зазвичай максимальний ефект досягається при дозуванні 4-8 мг на день перорально
  • Див. розділ переходу
  • Може призначатися як раз на день так і два рази на день
  • Пролонгована ін’єкційна форма не рекомендована пацієнтам які погано переносять оральну форму
  • Ін’єкції пролонгованої дії призначаються раз на 2 тижні внутрішньомязово в сідничний м’яз
  • Оральна форма антипсихотика повинна призначатися разом з першою ін’єкцією і необхідно продовжувати приймати оральну форму перші три тижні
  • Пролонговані ін’єкції повинні призначатись тільки фахівцем охорони здоров’я
  • Зазвичай максимальний ефект від пролонгованої ін’єкції відмічається при дозуванні 25-50 мг кожні два тижні; максимальна рекомендована доза 50 мг кожні 2 тижні
  • Титрування довготермінової ін’єкції повинне відбуватися з інтервалом 4 тижні
  • Два різних дозування що підсилюють пролонговану ін’єкцію не повинні комбінуватися в одному призначенні

Поради щодо призначення – оральна форма

  • Мала доза у деяких пацієнтів може бути ефективною але давати менше побічних реакцій без втрати ефективності, особливо для дози понад 6 мг на день
  • Цільові дози для найкращої ефективності та переносимості для більшості дорослих з психозами або біполярним розладом можуть бути 2-6 мг на день
  • Низькі дози можуть бути неефективними у складних випадках
  • Замість того щоб підвищувати дозу вище зазначених рівнів у гострих, збуджених пацієнтів що потребують негайного антипсихотичного лікування, розгляньте можливість аугментації бензодіазепінами або конвенційними антипсихотиками, як в оральній так і ін’єкційній формах
  • Замість того щоб підвищувати дозу вище зазначених рівнів у пацієнтів які частково відповідають на терапію, розгляньте можливість аугментації стабілізаторами настрою та антиконвульстантами такими як вальпроат або ламотріджин
  • Схвалений для застосування до 16 мг на день орально, але дані свідчать про ризик екстрапірамідних симптомів, який зростає після дози 6 мг на день
  • Оральний розчин рисперидону не сумісний з колою або чаєм
  • Діти та люди похилого віку можуть потребувати прийом препарату двічі на день протягом початку лікування та титрування дози препарату, і після цього перейти на оральний прийом раз на день коли досягнута підтримуюча доза
  • Діти та пацієнти похилого віку повинні отримувати препарат у нижньому діапазоні доз
  • Лікування повинно бути зупинено якщо абсолютна кількість нейтрофілів знизиться нижче 1,000/мм3

Поради щодо дозування – депо форма, мікрогранули пролонгованої дії

  • Початок дії внутрішньом'язевого риісперидону пролонгованої дії може затримуватись на 2 тижні, це пов’язане з тим що мікрогранули розчиняються через деякий час
  • Для антипсихотичного прикриття на початку лікування рисперидоном пролонгованої дії продовжуйте лікування пероральним антипсихотиком протягом 3 тижнів
  • Стійка концентрація у плазмі досягається після 4 ін’єкцій пролонгованого рисперидону і зберігається 4-6 тижнів після останньої ін’єкції
  • Для пропущеної пролонгованої ін’єкції на 2 і більше тижнів (тобто 28 днів з моменту останньої ін’єкції) не обов’язково забезпечувати антипсихотичне прикриття
  • Необхідно використати весь шприц, оскільки препарат не є розчином (половина шприцу не є необхідною дозою препарату)
  • Початкова доза 25 мг рідкого рисперидону, приблизно відповідає 2-3 мг на день перорального рисперидону
  • Ін’єкції внутрішньомязові
  • Об’єм ін’єкції 2 мл
  • Необхідно зберігати в холодильнику
  • Також показаний для підтримуючої терапії при біполярному розладі

Передозування

  • Леітальні випадки при монотерапії дуже рідко; седація, тахікардія, судоми, низький кров'яний тиск, порушення дихання

Довготермінове використання

  • Схвалений для відтермінування рецидивів при довготривалій терапії шизофренії
  • Часто використовується для довготермінової підтримки при біполярному розладі і різноманітних розладах поведінки

Формування залежності

  • Немає

Як припинити

  • Див. розділ переключення
  • Швидка відміна оральної форми рисперидону можи привести до повернення психозу та погіршення симптомів

Фармакокінетика

  • Метаболіти активні
  • Метаболізується CYP450 2D6
  • Оральна форма препарату має період напіввиведення 20-24 години
  • Рисперидон пролонгованої дії має період напіввиведення 3-6 днів
  • Рисперидон пролонгованої дії повністю виводиться з організму приблизно за 7-8 тижнів після останньої ін’єкції

Взаємодія ліків

  • Може посилити ефект антигіпертензивних препаратів
  • Може антагонізувати леводопу та дофамінові антагоністи
  • Кліренс рисперидону може зменшуватись і таким чином підвищується рівень клозапіну в плазмі; корегування дози зазвичай не є необхідним
  • Призначення разом з карбомазепіном може знизити рівень рисперидону в плазмі
  • Призначення разом з флуоксетином та пароксетином може підвищувати рівень рисперидону в плазмі
  • Оскільки рисперидон метаболізується CYP450 2D6, будь який препарат що є інгібітором цього ферменту, теоретично може підвищувати рівень рисперидону в плазмі; однак, зменшення дози рисперидону не є необхідним у таких комбінаціях

Інші важливі застереження

  • Застосовувати з обережністю у пацієнтів зі схильністю до гіпотензії (дегідратації, прегріву)
  • Застосовувати з обережністю у пацієнтів з ризиком аспіраційної пневмонії, оскільки може відмічатися дисфагія
  • Були повідомлення про пріапізм

Протипоказання

  • Якщо доведена алергія на рисперидон

Застосування в особливих ситуаціях

Ниркова недостатність

  • Початкова доза 0.5 мг перорально двічі на день протягом першого тижня; підвищувати на 1 мг двічі на день протягом другого тижня
  • Пролонговані ін’єкції рисперидону не можна призначати до тих пір поки не буде зрозуміло що пацієнт добре переносить як мінімум 2 мг оральної форми
  • Ін’єкції рисперидону пролонгованої дії призначаються у дозі 25 мг раз на 2 тижні; прийом оральної форми повинен продовжуватись 3 тижні після першої ін’єкції

Печінкова недостатність

  • Початкова доза 0.5 мг перорально двічі на день протягом першого тижня; підвищувати на 1 мг двічі на день протягом другого тижня
  • Пролонговані ін’єкції рисперидону не можна призначати до тих пір поки не буде зрозуміло що пацієнт добре переносить як мінімум 2 мг оральної форми
  • Ін’єкції рисперидону пролонгованої дії призначаються у дозі 25 мг раз на 2 тижні; прийом оральної форми повинен продовжуватись 3 тижні після першої ін’єкції

Серцева недостатність

  • Застосовувати з обережністю через ризик ортостатичної гіпотензії
  • У пацієнтів похилого віку з миготливою аритмією, може підвищити шанси виникнення інсульту

Пацієнти похилого віку

  • Початкова доза 0.5 мг перорально двічі на день; підвищувати на 0.5 мг двічі на день; титрувати раз на тиждень для дози понад 1.5 мг двічі на день
  • Ін’єкції рисперидону пролонгованої дії призначаються у дозі 25 мг раз на 2 тижні; прийом оральної форми повинен продовжуватись 3 тижні після першої ін’єкції
  • Атипові антипсихотики призначаються при поведінкових розладах при деменції, але не має препарату схваленого для лікування похилих осіб з психозами пов’язаними з деменцією
  • Пацієнти які отримують антипсихотик при лікуванні психозів пов’язаних з деменцією мають підвищений ризик смертності порівняно з плацебо, також підвищується ризик виникнення інсультів

Діти та підлітки

  • Схвалений для лікування шизофренії (13 років та старше), манія / змішані епізоди (10 років та старші), та дратівливість пов’язана з аутизмом (5-16 років)
  • Рисперидон є атиповим антипсихотиком який частіше за інші застосовується у дітей та підлітків
  • Клінічний досвід та дані досліджень припускають безпечність та ефективність рисперидону при поведінкових розладах у дітей та підлітків
  • Діти та підлітки які отримують рисперидон повинні оглядатися лікарем частіше ніж дорослі

Вагітність

  • Існує ризик патологічної м’язової активності і симптомів відміни у новонароджених матері яких приймають антипсихотик на протязі третього триместру; симптоми можуть включати ажитацію, патологічне підвищення або зниження м’язового тонусу, тремор, сонливість, гостре порушення дихання і вигодовування
  • Психотичні симптоми можуть погіршуватись під час вагітності, що призводить до необхідності специфічного лікування
  • Ранні дослідження новонароджених які піддавалися впливу рисперидону внутрішньоутробно не показують небажаних наслідків
  • Під час вагітності, рисперидону може надаватися перевага перед антиконвульсантами та стабілізаторами настрою
  • Вплив ефекту гіперпролактинемії на плід невідомий

Годування груддю

  • Деяка кількість рисперидону виділяється з грудним молоком
  • Рекомендовано або припинити прийом препарату або перейти на штучне вигодовування
  • Новонароджені матерів які годують груддю та приймають рисперидон повинні бути під спостереженням через можливість появи небажаних ефектів

Мистецтво психофармакології

Потенційно підходить

  • Деякі випадки психозів та біполярного розладу резистентні до лікування іншими антипсихотиками
  • Часто надається перевага при лікуванні деменції зі схильністю до агресивних дій
  • Часто надається перевага як атиповому антипсихотику для лікування дітей з різноманітними поведінковими розладами
  • Некомплаєнтні пацієнти (ін’єкції пролонгованої дії)
  • Комплаєнс може підсилюватись через деякий час після лікування ін’єкціями пролонгованої дії

Потенційно не підходить

  • Небажано призначати пацієнтам з підвищеним рівнем пролактину (вірогідно вагітним, дівчатам у пубертатному віці з аменореєю, жінкам після менопаузи з низьким рівнем естрогену які не приймають естроген-замісну терапію)

Основні симптомі мішені

  • Позитивні симптоми психозу
  • Негативні симптоми психозу
  • Когнітивні функції
  • Нестабільний настрій (депресія та манія)
  • Симптоми з проявами агресії

Головне

  • Схвалений для лікування поведінкових розладів у дітей та підлітків, але може мати більш виражений седативний ефект та сприяти збільшенню ваги у дітей частіше ніж у дорослих
  • Схвалений для лікування ажитованих та агресивних пацієнтів похилого віку з деменцією
  • Є повідомлення про застосування у резистентних випадках з позитивною психотичною симптомактикою, яка спостерігалася не в межах шизофренії
  • Гіперпролактинемія у жінок з низьким рівнем естрогену може прискорити розвиток остеопорозу
  • Збільшення ваги менше виражене ніж у одних антипсихотиків, та більш виражене ніж у інших
  • Седація менш виражена ніж у одних антипсихотиків, та більш виражена ніж у інших
  • Підвищує ризик інсультів у пацієнтів похилого віку з миготливою аритмією
  • Може викликати більш виражені моторні побічні реакції ніж інші атипові антипсихотики, особливо коли призначається пацієнтам з хворобою Паркінсона або деменцією з тільцями Леві
  • Пацієнти з недостатньою відповіддю на атипові антипсихотики можуть мати переваги від урахування рівня препарату у плазму. При низькому рівні доза може буди підвищена вище звичайних призначень
  • Пацієнти з недостатньою відповіддю на атипові антисихотики можуть мати переваги від аугментації конвенційними антипсихотиками, або переведенні на конвенційний антипсихотик
  • Однак, комбінація конвенційного та атипового антипсихотика може поєднувати їх побічні ефекти без чистої аугментації ефективності кожного з них
  • Для лікування резистентних пацієнтів, особливо таких що виявляють імпульсивність, схильність до агресії, насильства та самоушкоджень, може бути застосований, або навіть може бути необхіднім довготермінове лікування двома атиповими антипсихотиками, або одним атиповим та одним конвенційним під уважним наглядом
  • В таких випадках, перевага надається одному депонованому препарату та другому у пероральній формі
  • Хоча в практиці і зустрічається призначення двох конвенційних антипсихотиків одночасно, таке призначення є малораціональним і може погіршити переносимість без видимого підсилення ефективності

Мистецтво переключення

Переключення з оральних антипсихотиків на рисперидон

  • Можливе швидке припинення арипіпразолу, амісульприду та паліперидону ER, та початок прийому рисперидону у середній дозі
  • Не бажано супутнє застосування з паліперидоном ER; паліперидон ER є активним метаболітом рисперидону, і комбінація двох може привести до виведення активної антипсихотичної фракції
  • Клінічний досвід показує що у випадку з кветіапіном, оланзапіном та азенапіном потрібно помірно та поступово знижувати дозу протягом 3-4 тижнів, щоб дати пацієнту можливість реадаптуватись до відміни блокування холінергічних, гістамінних та альфа-1-рецепторів
  • Клозапін завжди повинен знижуватись поступово, протягом 4 тижнів або більше

Переключення з оральних антипсихотиків на рідкий рисперидон

  • Необхідно забезпечити антипсихотичне прикритя протягом 3 тижнів на період затримки після першої ін’єкції; так, відміна або поступове зменшення орального антипсихотику не повинна відбуватися протягом 4 тижнів після першої ін’єкції рисперидону
  • У випадках арипіпразолу, амісульприду та паліперидону ER, їх можливо швидко припинити
  • Клінічний досвід показує, що у випадку з кветіапіном, оланзапіном та азенапіном потрібно помірно та поступово знижувати дозу протягом 3-4 тижнів, щоб дати пацієнту можливість реадаптуватись до відміни блокування холінергічних, гістамінних та альфа-1-рецепторів
  • Клозапін завжди повинен знижуватись поступово, протягом 4 тижнів або більше
  • Бензодіазепіни або антихолінергічні препарати можуть призначатися з метою полегшення побічних реакцій

Використані джерела

  1. http://stahlonline.cambridge.org
  2. Komossa K, Rummel-Kluge C, Schwarz S, et al. Risperidone versus other atypical antipsychotics for schizophrenia. Cochrane Database Syst Rev 2011;19(1):CD006626.
  3. Lieberman JA, Stroup TS, McEvoy JP. Effectiveness of antipsychotic drugs in patients with chronic schizophrenia. N Engl J Med 2005;353(12):1209–23. Moller HJ. Long-acting injectable risperidone for the treatment of schizophrenia: clinical perspectives. Drugs 2007;67(11):1541–66.
  4. Nasrallah HA. Atypical antipsychotic-induced metabolic side effects: insights from receptor-binding profiles. Mol Psychiatry 2008;13(1):27–35.
  5. Scott LJ, Dhillon S. Risperidone: a review of its use in the treatment of irritability associated with autistic disorder in children and adolescents. Paediatr Drs 2007;9(5):343–54.
  6. Smith LA, Cornelius V, Warnock A, Tacchi MJ, Taylor D. Pharmacological interventions for acute bipolar mania: a systematic review of randomized placebo-controlled trials. Bipolar Disord 2007;9(6):551–60.
нагору