Трифлуоперазин, трифтазин (TRIFLUOPERAZINE)

Зміст

Клас

  • Neuroscience-based Nomenclature: антагоніст дофамінових рецепторів (D-RAn)
  • Конвенційний антипсихотик (нейролептик, фенотіазин, D2 антагоніст)

Показання до застосування

(виділеним текстом - схвалені FDA)

  • Шизофренія (per-os, внутрішньом’язово)
  • Непсихотична тривога (короткотривале лікування, друга лінія вибору)
  • Інші психотичні розлади
  • Біполярний розлад

Механізм дії

  • Блокада дофамінових-2 рецепторів, зменшує позитивні симптоми психозу

Коли починає діяти

  • Психотичні симптоми можуть зменшитись через тиждень, але може знадобитись декілька тижнів для повного впливу на поведінку

Якщо діє

  • Зазвичай зменшує позитивні симптоми шизофренії але не усуває їх повністю
  • Більшість пацієнтів не досягають повної ремісії але симптоми зменшуються на третину
  • Продовжувати лікування допоки не буде досягнуте плато покращення
  • Після досягнення стабілізації стану, лікування повинне продовжуватись щонайменше рік після першого психотичного епізоду
  • Для другого і наступних епізодів психозу при шизофренії, лікування повинне продовжуватись невизначений термін
  • На фоні лікування зменшуються симптоми гострої психотичної манії, але не доведено тимостабілізуючий ефект та ефективність для підтримуючої терапії біполярного розладу
  • Після зменшення психотичних симптомів манії, слід перейти на нормотимік та/або атиповий антипсихотик для тимостабілізуючої підтримуючої терапії.

Якщо не діє

  • Слід розглянути можливість призначення антипсихотика першої лінії вибору (рисперидон, оланзапін, кветіапін, зипразидон, арипіпразол, паліперидон, амісульприд, азенапін, ілоперидон, луразидон)
  • Слід розглянути можливість призначення іншого конвенційного антипсихотика
  • Якщо два і більше антипсихотиків не працюють, слід розглянути можливість призначення клозапіну

Комбінації аугментації (підсилення дії) при частковій відповіді або у резистентних випадках

  • Аугментація конвенційних антипсихотиків систематично не досліджувалась
  • Додавання до схеми лікування нормотиміків, антиконвульсантів, таких як вальпроат, карбамазепін або ламотріджин може бути корисним як у випадках шизофренії так і для біполярної манії
  • Може бути корисною аугментація літієм при біполярному розладі
  • Можливе додавання бензодіазепіну, особливо на короткий термін при ажитації

Додаткові обстеження

  • Оскільки конвенційні антипсихотики часто асоційовані зі збільшенням ваги, слід зважувати пацієнтів для виявлення зайвої ваги (ІМТ 25.0 – 29.9) або ожиріння (ІМТ >30)
  • Перед тим, як призначити препарат який може викликати збільшення ваги або ожиріння, розгляньте можливість визначення стану предіабету (глюкоза плазми натще 100-125 mg/dL), діабету (глюкоза плазми натще >126 mg/dL), або дисліпідемії (підвищення холестеролу, LDL холестерол, та тригліцериди; зниження рівня HDL холестеролу), та слід лікувати або направити на лікування таких пацієнтів, включаючи дієту, фізичну активність, відмову від куріння та відповідне лікування
  • Відстежувати ІМТ на протязі лікування
  • Розглянути можливість відстежування тригліцеридів раз на місяць протягом кількох місяців у пацієнтів з високим ризиком метаболічних ускладнень, коли призначаються та коли відбувається перехід на антипсихотики
  • При збільшенні початкової ваги >5% від початкової ваги, слід розглянути визначення наявності предіабету, діабету, дисліпідемії, або переходу на інший антипсихотик
  • Необхідно перевірити кров’яний тиск у пацієнтів похилого віку перед призначенням та протягом перших тижнів лікування
  • Слід відстежувати рівень пролактину, однак це має сумнівне клінічне значення
  • Фенотіазини можуть давати хибно-позитивні результати тесту на фенілкетонурію
  • Пацієнтам з низькою кількістю лейкоцитів (WBC) або наявністю в анамнезі медикаментозної лейкопенії, необхідно провести визначення кількості лейкоцитів, та періодично відстежувати їх кількість протягом перших кількох місяців від початку лікування, трифлуоперазин необхідно відмінити при перших ознаках зниження кількості лейкоцитів при відсутності інших провокуючих факторів

Побічні реакції

Часті побічні реакції

  • Нейролептичний дефіцитарний синдром
  • Акатізія
  • Висипання
  • Пріапізм
  • Екстрапірамідні симптоми, паркінсонизм, пізня дискінезія, пізня дистонія
  • Галакторея, аменорея
  • Запаморочення, седація
  • Сухість у роті, закрепи, нечіткий зір, затримка сечовипускання
  • Зменшення потовиділення
  • Сексуальні дисфункції
  • Гіпотензія

Побічні реакції загрозливі для життя

  • Рідко злоякісний нейролептичний синдром
  • Жовтяниця, агранулоцитоз
  • Рідко судомні напади
  • Підвищений ризик смерності від цереброваскулярної патології у пацієнтів похилого віку

Збільшення ваги

  • Нетипово

Седація

  • Може бути істотною
  • Седація зазвичай носить транзиторний характер

Механізм виникнення побічних реакцій

  • Блокада дофамінових-2 рецепторів у смугастому тілі може викликати моторні побічні реакції
  • Блокада дофамінових-2 рецепторів у гіпофізі, може викликати підвищення рівня пролактину
  • Надмірна блокада дофамінових-2 рецепторів у мезокортикальному та мезолімбічному дофаміновому шляхах, особливо у великих дозах, може бути причиною погіршення негативних симптомів (нейролептичний дефіцитарний синдром)
  • Антихолінергічна дія може викликати седацію, нечіткий зір, закрепи, сухість у роті
  • Антигістамінна дія може викликати седацію, збільшення ваги
  • Блокада альфа-1 адренорецепторів може викликати запаморочення, седацію та гіпотензію
  • Механізм збільшення ваги та можливі підвищені ризики розвитку діабету або дисліпідемії при застосуванні конвенційних антипсихотиків невідомі

Що робити з побічними реакціями

  • Чекати. Чекати. Чекати
  • Для моторних побічних реакцій призначити антихолінергічні препарати
  • Зменшити дозу
  • При седації призначати на ніч
  • Перейти на атиповий антипсихотик
  • Зменшення ваги, фізичні навантаження та медичний менеджмент для високого ІМТ, діабету, дисліпідемії

Препарати аугментації побічних реакцій

  • Бензотропін, або тригексифеніділ для моторних побічних реакцій
  • Інколи, амантадін може бути корисним при моторних побічних реакціях
  • Бензодіазепіни можуть бути корисні при акатізії
  • Більшість побічних реакцій не можуть бути усунені іншими препаратами

Спосіб застосування та дози

Діапазон доз

  • Таблетовані форми: психоз 15-20 мг/день

Лікарські форми

  • Таблетки 1 мг, 2 мг, 5 мг, 10 мг
  • Розчин для ін’єкцій 2 мг/мл
  • Концентрат 10 мг/ мл

Як призначати

  • Психоз: оральні форми: початково 2-5 мг двічі на день; поступово підвищуючи, протягом 2-3 тижнів
  • Психоз: внутрішньом’язево: 1-2 мг кожні 4-6 години; не перевищуючи 6 мг/ день
  • Тривога: початкова доза 1-2 мг/день; максимум 6 мг/день

Поради щодо призначень

  • Для лікування тривоги призначати тільки невисокі дози, короткотерміново, тому що трифлуоперазин є препаратом другої лінії вибору і має ризик розвитку пізньої дискінезії
  • Концентрат містить сульфати, що можуть спровокувати алергічні реакції, особливо у пацієнтів з астмою
  • Більшості пацієнтів може призначатись раз на день
  • Лікування необхідно припинити якщо абсолютна кількість нейтрофілів впаде нижче 1000/мм3

Передозування

  • Екстрапірамідні симптоми, седація, судомні напади, кома, гіпотензія, пригнічення функцій дихання

Довготермінове застосування

  • Деякі побічні реакції можуть бути незворотними (пізня дискінезія)
  • Не підходить для довготермінового лікування тривоги (понад 12 тижів)

Формування залежності

  • Ні

Як відмінити

  • Повільна, поступова титрація таблетованої форми (протягом 6-8 тижнів), особливо коли одночасно призначається новий препарат (період перехресного титрування)
  • Швидка відміна може призвести до повернення симптомів психозу
  • Якщо призначені антипаркінсонічні препарати, їх необхідно приймати протягом декількох тижнів після відміни трифлуоперазину

Фармакокінетика

  • Період напіввиведення приблизно 12,5 годин

Взаємодія ліків

  • Може знизити ефект леводопи, агоністів дофаміну
  • Може підсилити ефект антигіпертензивних препаратів, крім гуантидину, антигіпертензива дія якого може антогонізувати дію трифлуоперазину
  • Звикання може розвиватись при одночасному застосуванні з препаратами, що мають депресивний вплив на ЦНС
  • Алкоголь та діуретики можуть підвищувати ризик гіпотензії, епінефрин може знизити кров’яний тиск
  • Фенотіазини можуть знизити ефект антикоагулянтів
  • У деяких пацієнтів що приймають нейролептик разом з літієм може розвинутись енцефалопатичний синдром, подібний до злоякісного нейролептичного синдрому
  • Якщо призначити пропранолол, рівень обох препаратів в плазмі може підвищуватись

Інші важливі застереження

  • При появі ознак злоякісного нейролептичного синдрому, лікування необхідно негайно відмінити
  • Призначати з обережністю пацієнтам з синдромом відміни алкоголю або судомними нападами, через можливість зниження порогу судомної готовності
  • Призначати з обережністю пацієнтам з респіраторними розладами, глаукомою, або затримкою сечі
  • Уникати надмірного впливу сонячного світла
  • Уникати впливу надмірної спеки
  • Протиблювотний ефект може маскувати прояви інших розладів або передозування; пригнічення кашльовогу рефлексу може викликати асфіксію
  • У випадку передозування трифлуоперазином не призначати епінефрин, оскільки дана взаємодія може знизити тиск
  • Призначати з обережністю пацієнтам з хворобою Паркінсона, або деменцією з тільцями Леві

Протипоказання

  • Якщо пацієнт у коматозному стані, або має пригнічений стан ЦНС
  • У випадку дискринії, пригніченій функцій кісткового мозку, захворюваннях печінки
  • Якщо доведена алергія на трифлуоперазин
  • При підвищеній чутливості до фенотіазинів

Застосування в особливих ситуаціях

Ниркова недостатність

  • Призначати з обережністю

Печінкова недостатність

  • Призначати з обережністю

Серцева недостатність

  • Необхідно зменшити дозу
  • Не призначати парентерально, тільки у випадку крайньої необхідності

Пацієнти похилого віку

  • Нижчі дози, більш уважний моніторинг
  • Хоч конвенційні антипсихотики часто призначаються пацієнтам з поведінковими розладами при деменції, жоден препарат не був схвалений для пацієнтів похилого віку з психозами асоційованими з деменцією
  • Пацієнти похилого віку з психозом пов’язаним з деменцією мають підвищений ризик смерті у порівнянні з плацебо, а також підвищений ризик розвитку гострих цереброваскулярних порушень

Діти та підлітки

  • Не рекомендується призначати дітям молодше 6 років
  • Діти що отримують трифлуоперазин повинні бути під уважним наглядом
  • Таблетки: початкова доза 1 мг; підвищувати поступово; максимум 15 мг на день, крім дітей старшого віку з гострими симптомами
  • Внутрішньом’язово: 1 мг раз або два рази на день
  • Препарат другої лінії вибору після атипових антипсихотиків

Вагітність

  • Контрольовані дослідження на вагітних жінках не проводились
  • Існує ризик патологічної м’язової активності і симптомів відміни у новонароджених, матері яких приймають антипсихотик на протязі третього триместру; симптоми можуть включати ажитацію, патологічне підвищення або зниження м’язового тонусу, тремор, сонливість, гостре порушення дихання і годування
  • Є повідомлення про екстрапірамідні симптоми, жовтушність, гіперрефлексію, гіпорефлексію у новонароджених, матері яких приймали фенотіазини під час вагітності
  • Трифлуоперазін призначається під час вагітності тільки у випадку крайньої необхідності
  • Психотичні симптоми можуть погіршуватись під час вагітності, що призводить до необхідності специфічного лікування
  • Під час вагітності перевага повинна надаватись атиповим антипсихотикам перед конвенційними та стабілізаторами настрою

Годування груддю

  • Деяка кількість препарату відмічається у грудному молоці
  • Рекомендовано припинення лікування або годування з пляшки

Мистецтво психофармакології

Потенційні переваги

  • Внутрішньом’язова форма для окремих випадків

Потенційні недоліки

  • Пацієнти з пізньою дискінезією
  • Діти
  • Пацієнти похилого віку

Головні симптоми мішені

  • Позитивні симптоми психозу
  • Моторна та автономна гіперактивність
  • Агресивна поведінка з проявами насильства

Характерні особливості

  • Трифлуоперазин – потужний фенотіазин
  • Систематично не досліджено, але меншою мірою впливає на збільшення ваги у порівнянні з іншими антипсихотиками
  • Менший ризик седації та ортостатичної гіпотензії, але більший ризик розвитку екстрапірамідних симптомів у порівнянні з менш потужними фенотіазинами
  • У більшості пацієнтів відмічаєтся подібна відповідь на конвенційні антипсихотики, на відміну від атипових антипсихотиків, де відповідь на лікування у окремих пацієнтів може істотно відрізнятися
  • Пацієнти що мають недостатню відповідь на атипові антипсихотики можуть мати кращій результат від аугментації конвенційними антипсихотиками, такими як трифлуоперазин, або від повного переходу на конвенційні антипсихотики
  • Але, довготермінова поліпрагмазія у комбінації конвенційних антипсихотиків, таких як трифлуоперазин та атипових антипсихотиків може поєднувати їх побічні реакції без видимої аугментації ефективності
  • Для лікування резистентних пацієнтів, особливо тих, які проявляють імпульсивність, агресію, насильницькі дії та самоушкодження, необхідна довготривала терапія. Можна застосовувати два атипових антипсихотики, або один атиповий та один конвекційний під уважним наглядом
  • Не дивлячись на те, що деякі лікарі призначають два конвенційних антипсихотика одночасно, це є малораціональним та може знизити переносимість без видимої ефективності

Джерела інформації:

  • Doongaji DR, Satoskar RS, Sheth AS, et al. Centbutindole vstrifluoperazine: a double-blind controlled clinical study in acute schizophrenia. J Postgrad Med  1989;35:3 – 8
  • Frankenburg FR. Choices in antipsychotic therapy in schizophrenia. Harv Rev Psychiatry 1999; 6:241– 9.
  • Kiloh LG, Williams SE, Grant DA, Whetton PS.  Adouble-blind comparative trial of loxapine and trifluoperazine in acute and chronic schizophrenic patients. J Int Med Res 1976; 4: 441– 8.
  • Marques LO, Lima MS, Soares BG. Trifluoperazine for schizophrenia. Cochrane Database Syst Rev 2004;(1):CD003545.
нагору