Зуклопентиксол (ZUCLOPENTHIXOL)

Зміст

Клас

  • Neuroscience-based Nomenclature: антагоніст дофамінових рецепторів;
  • Конвенційний антипсихотик (нейролептик, група похідних тіоксантену, антагоніст 2-дофамінових рецепторів)

Показання до застосування

(виділені - схвалені FDA)

  • Загострення шизофренії (пероральні форми, ін'єкції зуклопентиксолу ацетату);
  • Підтримуюче лікування шизофренії (пероральна форма, ін'єкції зуклопентиксолу деканоату);
  • Біполярний афективний розлад;
  • Агресивна поведінка.

Механізм дії

  • Блокує 2-дофамінові рецептори, сприяє редукції позитивних симптомів психозу.

Коли починає діяти

  • Психотичні симптоми зменшуються через кілька днів після ін'єкції, проте для помітного покращення потрібно 1-2 тижні лікування;
  • Пероральні форми клопіксолу зменшують психотичні симптоми за один тиждень, проте повноцінний ефект спостерігається за кілька тижнів.

Якщо препарат діє

  • Зазвичай зменшує позитивні симптоми шизофренії, проте не ліквідовує їх повністю;
  • У більшості пацієнтів із шизофренією не настає повної ремісії симптомів, проте вони редукуються близько на третину;
  • Потрібно продовжувати лікування шизофренії до досягнення плато покращення;
  • Після досягнення плато, продовжуйте лікування як мінімум один рік після першого психотичного епізоду; після другого і всіх наступних - безтерміново;
  • Редукує гострі психотичні симптоми під час маніакального епізоду, проте не рекомендується як стабілізатор настрою та для підтримуючого лікування БАР;
  • Після редукції гострої психотичної симптоматики під час манії варто замінити клопіксол на стабілізатор настрою або на атиповий антипсихотик з метою подальшої підтримуючої терапії БАР.

Якщо препарат не діє

  • Варто подумати над можливістю призначення атипового антипсихотика 1-ої лінії (рисперидон, оланзапін, кветіапін, зипрасидон, арипіпразол, паліперидон, амісульприд, азенапін, ілоперидон, луразидон);
  • Можливо, потрібно використати інший конвенційний антипсихотик;
  • Якщо дві чи більше монотерапії антипсихотичними препаратами не працюють - розглянути можливість призначення клозапіну.

Стратегії підсилення дії

  • Аугментація з конвенційним антипсихотиком;
  • Комбінація із антиконвульсантом-стабілізатором настрою (наприклад, вальпроатом, карбамазепіном, ламотриджином) - може бути помічним як при БАР, так і при шизофренії;
  • Використання літію може дати ефект при лікуванні маніакального епізоду БАР;
  • Додавання бензодіазепінів короткотерміново для зменшення ажитації.

Додаткові обстеження

  • Оскільки конвенційні антипсихотики часто спричиняють збільшення маси тіла, необхідно зважити пацієнта перед призначенням зуклопентиксолу і визначити, чи наявна надмірна вага (ІМТ 25,0-29,9) або ожиріння (ІМТ ≥30);
  • Обстежити на ознаки предіабету (глюкоза плазми натще 100-125 mg/dL), діабету (глюкоза плазми натще >126 mg/dL) або дисліпідемії (підвищення холестеролу, LDL холестеролу, тригліцеридів; зниження рівня HDL холестеролу). Лікувати або скерувати таких пацієнтів на лікування, котре повинне включати дієту, фізичну активність, відмову від паління;
  • Моніторувати ІМТ на протязі лікування;
  • Розглянути можливість визначення рівня тригліцеридів один раз в місяць на протязі кількох місяців пацієнтам з ризиком метаболічних ускладнень, а також на початку призначення антипсихотика та заміни препарату;
  • Якщо пацієнт набрав >5% маси тіла під час лікування клопіксолом - обстежити на симптоми предіабету та дисліпідемії; перейти на інший антипсихотик;
  • Перевірити артеріальний тиск перед початком терапії пацієнтам старшого віку та під час перших тижнів лікування;
  • Відстежувати рівень пролактину;
  • Пацієнтам з низьким рівнем білих кров'яних тілець або з медикаментозною лейкопенією/нейтропенією в анамнезі потрібно проводити моніторинг на протязі перших кількох місяців лікування. Прийом клопіксолу треба припинити після перших ознак зниження лейкоцитів (якщо інші причини відсутні).

Побічні реакції

Механізм викликання побічних ефектів:

  • Блокує дофамінові 2-рецептори в стріатумі (моторні побічні ефекти);
  • Блокує дофамінові 2-рецептори в гіпофізі (збільшення пролактину);
  • Надмірна блокада дофамінових 2-рецепторів в мезокортикальному та мезолімбічному шляхах, особливо при високих дозах, може спричиняти збільшення негативної симптоматики;
  • Антихолінергічна дія викликає седацію, затуманення зору, закрепи, сухість в роті;
  • Антигістамінна дія спричинює седацію, збільшення маси тіла;
  • Блокада альфа-1-адренорецепторів може викликати нудоту, седацію та гіпотензію;
  • Механізм того, як конвенційні антипсихотики спричиняють збільшення ваги та підвищення ризику діабету і дисліпідемії - невідомі.

Звертати увагу на побічні реакції

  • Екстрапірамідні симптоми;
  • Пізня дискінезія;
  • Пріапізм;
  • Галакторея, аменорея;
  • Седація, нудота;
  • Сухість у роті, закрепи, розладу зору;
  • Гіпотензія;
  • Збільшення маси тіла.

Побічні ефекти, загрозливі дляжиття

  • Злоякісний нейролептичний синдром;
  • Нейтропенія;
  • Пригнічення дихання;
  • Агранулоцитоз;
  • Судоми;
  • Підвищений ризик інсультів та смерті у старших пацієнтів з психозами, пов'язаними з деменцією.

Що робити з побічними ефектами

  • Чекати;
  • При моторних симптомах - додати антихолінергічний препарат;
  • Зменшити дозу;
  • У випадку седації - приймати на ніч;
  • Замінити на атиповий антипсихотик;
  • Знизити масу тіла, зайнятись фізичною активністю, контролювати підвищення ІМТ, виникнення діабету та дисліпідемії.

Найкращі методи корекції побічних ефектів

  • Бензтропін або тригексифенідил при моторних симптомах. Іноді помічним може бути амантадин;
  • При акатизії - бензодіазепіни;
  • Багато побічних ефектів не можуть бути скориговані іншими препаратами.

Спосіб застосування та дози

  • Пероральна форма: 20-60 мг/день
  • Клопіксол-акуфаз: 50-150 мг кожні 2-3 дні
  • Клопіксол-депо: 150-300 мг кожні 2-4 тижні

Форми випуску

  • Таблетки по 10мг, 25 мг, 40 мг
  • Клопіксол-акуфаз: 50 мг/мл, 100 мг/ мл
  • Клопіксол-депо: 200мг/мл, 500 мг/мл

Дозування

  • Пероральні форми: початкова доза - 10-15 мг/добу в кілька прийомів. Може бути збільшена на 10-20 мг/день кожні 2-3 дні. Підтримуюча доза препарату може прийматися 1р/день перед сном. Максимальна доза - 100мг/день;
  • Ін’єкційні форми клопіксолу вводяться зранку, внутрішньом'язово в сідничну ділянку;
  • Клопіксол-акуфаз призначається кожні 2-3 дні. Деякі пацієнти потребують призначення другої дози через 24-48 годин. Тривалість лікування не повинна перевищувати 2 тижнів. Максимальна сумарна доза - 400 мг, максимальна кількість ін’єкцій - чотири;
  • Клопіксол-депо: початкова доза - 100 мг. Через 1-4 тижні - друга ін’єкція (100-200 мг). Для підтримуючого лікування застосовується 100-600 мг препарату кожні 1-4 тижні.

Рекомендації щодо дозування

  • Препарат після ін'єкційного введення починає діяти через 2-4 години. Тривалість дії - 2-3 дні;
  • Клопіксол-акуфаз не підходить для довготривалого застосування, повинен призначатися не довше 2-ох тижнів. Після цього терміну необхідно перейти на пероральну форму, клопіксол-депо або інший антипсихотик;
  • При переході на депоновану форму, перша ін'єкція має бути зроблена одночасно з останньою ін'єкцією клопіксол-акуфазу;
  • Пік дії клопіксол-депо - 4-9 день. Повторне введення потрібно здійснювати кожні 2-3 тижні;
  •  Лікування потрібно призупинити, якщо абсолютна кількість нейтрофілів впаде нижче 1,000/mm3.

Передозування

  • Седація, конвульсії, екстрапірамідні симптоми, кома, гіпотензія, шок, гіпо/гіпертермія.

Довготривале застосування

  • Зуклопентиксол-деканоат призначений для підтримуючого лікування;
  • Деякі побічні ефекти можуть бути незворотніми (напр., пізня дискінезія).

Залежність

  • Не формується.

Як відмінити

  • При відміні пероральних форм потрібно поступово зменшувати дозу на протязі 6-8 тижнів, особливо якщо одночасно починається застосування іншого антипсихотика (перехресне титрування);
  • Різка відміна препарату може призвести до рецидиву або погіршення симптоматики;
  • Якщо застосовувались протипаркінсонічні препарати, їх потрібно продовжувати приймати ще кілька тижнів після відміни зуклопентиксолу.

Фармакокінетика

  • Метаболізується CYP450 2D6 і CYP450 3A4;
  • Період напіввиведення пероральної форми - 20 годин, клопіксол-акуфазу - 32 години, клопіксол-депо - близько 17-21 день.

Взаємодія з іншими ліками

  • Одночасне застосування препарату з інгібіторами CYP450 2D6 (пароксетином, флуоксетином) або інгібіторами CYP450 3A4 (флуоксетином, кетоконазолом) теоретично може підвищувати рівень зуклопентиксолу в плазмі. Через це рекомендується зниження його дози;
  • Одночасне застосування з індукторами CYP450 3А4 (напр., карбамазепіном) може призводити до зниження концентрації препарату в плазмі, через що рекомендується підвищення його дози;
  • Дія препарату на ЦНС може підвищуватися при одночасному застосуванні інших ЦНС-депресантів;
  • Може потенціювати дію антихолінергічних препаратів;
  • Комбіноване застосування з епінефрином може понижувати артеріальний тиск;
  • Зуклопентиксол може блокувати антигіпертензивну дію гуанітидину, і навпаки підвищувати ефективність інших антигіпертензивних препаратів;
  • Одночасне застосування з метоклопрамідом або піперазином може підвищувати ризик виникнення екстрапірамідних симптомів;
  • Зуклопентиксол може нейтралізувати дію леводопи та агоністів допаміну;
  • У деяких пацієнтів, котрі приймали клопіксол та літій, розвинувся енцефалопатичний синдром, схожий на злоякісну нейролепсію.

Інші важливі застереження

  • Лікування необхідно негайно припинити при перших симптомах злоякісного нейролептичного синдрому;
  • Обережно призначати пацієнтам з епілепсією, глаукомою, затримкою сечовиділення;
  • Протиблювотна дія зуклопентиксолу може маскувати симптоми інших захворювань або симптоми передозування. Пригнічення кашльового рефлексу може спричинити асфіксію;
  • Не застосовувати взагалі або ж з великою обережністю у випадку хвороби Паркінсона;
  • Проводити обстеження на ознаки токсичності щодо органів зору (пігментна ретинопатія, патології кришталика та рогівки);
  • Уникати надмірної експозиції до сонячного світла та високої температури;
  • Не застосовувати епінефрин у випадку передозування через ризик падіння АТ.

Протипоказання

  • Пацієнт одночасно приймає високі дози седативних снодійних препаратів;
  • Пацієнт приймає гуанітидин або аналогічні препарати;
  • Пацієнт має ознаки пригнічення ЦНС, перебуває в коматозному стані, має субкортикальні ушкодження мозку;
  • Пацієнт перебуває в гострій алкогольній, барбітуратній чи опіатній інтоксикації;
  • Пацієнт має закритокутову глаукому;
  • Діагностовано феохромоцитому, циркуляторний колапс, дискразію крові;
  • Під час вагітності;
  • Є підтверджена алергія на зуклопентиксол.

Застосування в особливих ситуаціях

  • З обережністю застосовувати в лікуванні пацієнтів з нирковою, печінковою чи серцевою недостатністю;

Старші пацієнти

  • Деякі пацієнти краще переносять низькі дози препарату;
  • Максимальна доза ацетатної форми - 100 мг;
  • Пацієнти похилого віку з психозом, пов’язаним із деменцією, мають підвищений ризик смерті та розвитку гострих цереброваскулярних порушень

Діти та підлітки

  • Не доведена безпечність та ефективність застосування в лікуванні дітей до 18 років;
  • Деякі дослідження вказують на ефективність пероральних форм клопіксолу в зниженні рівня агресії у дітей з розумовою неповносправністю.

Вагітність

  • Не рекомендується застосовувати під час вагітності;
  • Існує ризик патологічної м’язової активності і симптомів відміни у новонароджених, матері яких приймають антипсихотик на протязі третього триместру. Симптоми можуть включати ажитацію, патологічне підвищення або зниження м’язового тонусу, тремор, сонливість, гостре порушення дихання і порушення вигодовування;
  • Психотичні симптоми можуть погіршуватись під час вагітності, що призводить до необхідності специфічного лікування;
  • Рекомендовано призначати атипові антипсихотики.

Грудне вигодовування

  • Препарат виділяється з грудним молоком;
  • Рекомендується припинити лікування препаратом або перейти на штучне вигодовування;
  • Новонароджені діти жінок, які годують груддю та приймають зуклопентиксол, повинні бути під спостереженням через можливість появи небажаних ефектів.

Мистецтво психофармакології

Потенційно підходить:

  • Пацієнтам з низьким рівнем комплаєнсу (зуклопентиксол деканоат);
  • Для невідкладного застосування (зуклопентиксол ацетат).

Потенційно не підходить:

  • Дітям;
  • Пацієнтам старшого віку;
  • Пацієнтам з пізньою дискінезією.

Симптоми-мішені

  • Позитивні симптоми психозу;
  • Негативні симптоми психозу;
  • Прояви агресії.

Характерні особливості

  • Зуклопентиксол-деканоат може краще знижувати ризик рецидиву у порівнянні з іншими депо-препаратами, але водночас викликати більше побічних ефектів;
  • На початку лікування можна комбінувати в одному шприці зуклопентиксол ацетат та деканоат для швидкої дії та довгої тривалості ефекту;
  • На відміну від атипових антипсихотиків, типові викликають дуже схожу реакцію не залежно від препарату;
  • Пацієнтам з неадекватною реакцією на атипові антипсихотики можуть бути помічними комбінація або ж перехід на типовий антипсихотик (напр., зуклопентиксол). Проте довготривале комбінування клопіксолу з атиповим антипсихотиком може призвести до сумації побічних ефектів, а не підсилення дії;
  • Довготривала політерапія (два атипові антипсихотики або один атиповий і один типовий) може бути необхідною для лікування резистентних пацієнтів, особливо у випадку імпульсивної поведінки, агресії, самоушкоджуючої поведінки та актів насильства. В таких випадках, перевага надається комбінації одного депо-антипсихотика з одним пероральними;
  • Комбінування двох конвенційних антипсихотиків може знижувати толерантність без значного посилення ефекту.

Джерела інформації:

  • http://stahlonline.cambridge.org

Назад до бази знань

нагору